Читать статья по английскому: "Структурна характеристика суфіксальних авторських неологізмів-дієслів у творах М.П. Стельмаха "Правда і кривда" та "Чотири броди"" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Структурна характеристика суфіксальних авторських неологізмів-дієслів у творах М.П. Стельмаха «Правда і кривда» та «Чотири броди» Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Мова класиків української літератури все частіше привертає увагу філологів стосовно авторського словотворення, як одного із аспектів збагачення словникового складу української мови. Окремі дослідження мовленнєвого словотворення українських корифеїв літератури є першими спробами проаналізувати шляхи поповнення лексичного багатства мови.

Проблема авторського словотворення є актуальною для лінгвістів, зокрема широким спектром пізнання інновацій: складом, структурою, функціями. Не менш актуальним є збирання й вивчення новоутворень в історичному і культурно-пізнавальному аспектах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Індивідуальне словотворення досліджувалось у роботах І.І. Срезневського, А.Г. Горнфель- да. С.І. Абакумова та А.І. Смирницький - перші дослідники, які не тільки запровадили термін «новоутворення», але й намагались розмежувати мовні та мовленнєві одиниці. Г.О. Винокур, М. Фельдман сприяли подальшому розвитку вивчення індивідуального словотворення, зокрема впровадженню термінів на визначення нових слів (оказіональних та потенціальних).

Спираючись на точку зору лінгвістів Б. Бєлової [1], М. Богданова [2], Р.С. Зуєвої [4], В.В. Лопатіна [5], О.Г. Ликова [6], Е.І. Ханпіри [11], Л. Шеляхов- ської [12] «оказіональне слово - це мовленнєва експресивна одиниця, якій властива не відтворю- ваність, не нормативність, номінативна факультативність і словотворча похідність» [6, с. 36].

Існує три точки зору щодо вивчення мовленнєвих новоутворень: а) мовленнєві новоутворення є оказіональними; б) мовленнєві новоутворення діляться на оказіональні та потенціальні; в) мовленнєві новоутворення розглядаються як оказіональні, потенціальні та оказіонально-потенціальні.

Причини появи неологізмів, функціонування їх у творі, структурна характеристика способів творення авторських неологізмів сприяють розумінню відношення письменника до словотворчих норм української літературної мови.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однією з актуальних проблем, пов’язаних із збагаченням словникового складу мови, є проблема авторського словотворення.

На сучасному етапі дослідження мовленнєвих одиниць мають місце тільки загальні положення і окремі статті, які порушують проблему авторських неологізмів у системі мови.

Метою дослідження є з’ясування структурних функцій суфіксальних авторських неологіз- мів-дієслів як елементів авторського стилю і лексичної системи сучасної української мови.

Матеріалом дослідження послужили твори письменника: «Правда і кривда» та «Чотири броди».

У статті розглядаються суфіксальні авторські неологізми-дієслова М.П. Стельмаха, утворені за допомогою суфіксів -а(ти), -и(ти), -і(ти). Новоутворення групуються відповідно до семантики та способу словотворення. Такий підхід допомагає розмежувати оказіональні, потенціальні, оказіонально-потенціальні слова, визначити продуктивні та непродуктивні способи словотворення.

Суфіксальні авторські неологізми-дієслова

1. Авторські неологізми із суфіксом -а(ти)

У

Похожие работы