Читать статья по английскому: "Стилістичні риси мови установчих документів міжнародних організацій" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

У лінгвістиці й сьогодні тривають дискусії щодо підходів до вивчення текстів загалом та, зокрема, - до вивчення міжнародно-правових документів, увага до яких останніми роками значно зросла. Власне політизація суспільства та незворотність процесів глобалізації спричиняють постійну трансформацію міждержавних відносин і, як наслідок, - комунікативної діяльності людини. Іншими словами, творення текстів як результату комунікації в політичній, дипломатичній, нормативно-правовій сферах дає змогу уявити текст як явище полідисциплінарне, яке необхідно розглядати комплексно. З огляду на систему критеріїв, тексти установчих документів міжнародних організацій можна вважати політичними; їхнє творення тісно пов’язане з політичним дискурсом. Відкритим залишається питання щодо аргументованості такого розміщення у класифікації документів. Варто запропонувати критерії мети та цілей комунікації, щоб зачислити документи міжнародних організацій до текстів дипломатичного стилю (в результаті комунікації), а, можливо, й наявності окремого дипломатично-регулятивного підстилю, до якого зачислити тексти установчих документів міжнародних організацій (статут, хартія, конвенція тощо), оскільки, з точки зору права, вони становлять різні типи документів.

Однією з базових характерних особливостей установчих документів міжнародних організацій є їхня приналежність до офіційно-ділового функціонального стилю. На перший погляд, стиль текстів установчих документів міжнародних організацій важкий і заплутаний. Як вважає дослідниця О. Р. Зарума-Панських, такі риси стилю, як багатослів’я, складні конструкції, синтаксис, надлишок повторів, лише укладачі договорів вважають вкрай необхідними та незамінними мовними засобами, що сприяють точності, інформаційній стислості, чіткості викладу, однозначності тлумачення та всеохопності положень.

Стиль установчих документів міжнародних організацій безособовий, неупереджений та об’єктивний. Установчі документи міжнародних організацій укладають за усталеною традицією, за чітко визначеними правилами і зразками. Власне тому стандартна форма - найважливіша деталь такого виду текстів.

В установчих документах міжнародних організацій можна виокремлюють стандарт як першорядну стильову рису. Йдеться не тільки про словесний шаблон - вирази, кліше, стереотипні фрази, а й про архітектоніку текстового матеріалу, його розміщення, оформлення думок з використанням можливостей тексту документа.

Стандарти мовного оформлення документів відображають типові та часто повторювані ситуації у діловій сфері, під час оформлення та обробки документів сприяють економії місця та часу, адекватному сприйняттю та розумінню, підвищенню інформативності документів.

Прикладами установчих документів, текстове оформлення яких упродовж тривалого часу історично виробилося й закріпилося та відіграє сьогодні неабияку роль, є резолюції, конвенції, статути, декларації, меморандуми, угоди тощо. Цю рису офіційних документів відзначив І.Р. Гальперін, наголошуючи, що майже кожен офіційний документ має власний композиційний малюнок (архітектоніку). Пакти й статути, меморандуми та декларації, конвенції та угоди вирізняються порівняно чіткими зовнішніми формами.

Стандартизація породжує усталені мовні