Читать статья по английскому: "Семантика простору в малій прозі Германа Гессе" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Київський національний університет культури і мистецтв Семантика простору в малій прозі Германа Гессе Губа Л.В. Анотація У статті розглядається семантика простору в малій прозі німецького письменника Германа Гессе. Було підраховано частотність вживання лексем на позначення простору та просторових відношень та встановлено лексичну сполучуваність німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах. Особливу увагу дослідження приділено аналізу просторових прийменників та прислівників. Авторка також визначає основні семантичні ознаки простору в текстах оповідань та казок Германа Гессе. лексема німецький прийменник

Ключові слова: категорія простору, просторова концептуалізація, художній текст, семантика простору, просторові відношення, Герман Гессе. Постановка проблеми. Проблема простору як філософська та лінгвістична категорія цікавить учених віддавна, про що свідчать наукові пошуки ще з часів Аристотеля. Безпосереднім об’єктом лінгвістики дана категорія як смислова почала активно вивчатися у ХХ столітті: спочатку в межах функціональної граматики разом із іншими смисловими категоріями, а пізніше - при вивченні мовної картини світу в когнітивній лінгвістиці. Простір - це форма існування, упорядкування світу, а також одна із фундаментальних категорій світосприйняття людини, тому простір - важлива складова частина світу та картини світу.

Набір мовних засобів прозового тексту є відображенням авторського індивідуального мовлення. Мовні засоби спрямовані на передачу ідеї письменника та авторського задуму. Для втілення ідеї автор прозового твору може скористатися уже відпрацьованими прийомами створення образності, а саме: порівняння, метафора, метонімія тощо. Він також може використати нові засоби, що були створені у процесі роботи над художнім текстом, наприклад, використати лексичні та семантичні оказіоналізми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми. В українському науковому дискурсі творчість Германа Гессе є малодослідженою. Тексти малого епічного жанру німецького письменника були досліджені Сдобновою С.В. у дисертації "Онірична парадигма в малій прозі Германа Гессе" [7], в якій розглянуто поетикальні засоби створення оніричної парадигми в малих жанрах прози Г. Гессе.

Вивченню категорії художнього простору присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема, літературознавчі праці М.М. Бахтіна [2], О.В. Бороня [4], В.А. Іваненко [6], В.Н. Топорова [8], О.О. Федосєєвої [11], Л.О. Чернейко [13] та лінгвістичні дослідження Л.Г. Бабенко [1], І Є. Богданової [3], І. Р. Гальперіна [5], Ю.М. Лотмана [9], Ю.А. Обелець [10], С.Б. Фоміної [12] та інших.

Метою статті є аналіз семантичних особливостей вербалізації категорії художнього простору в малій прозі німецького письменника Германа Гессе.

Виклад основного матеріалу. За словами Ф. Міхельса (людини, яка більшу частину свого життя присвятила дослідженню та збиранню творів Германа Гессе), першим оповіданням, яке написав Герман Гессе, була казка, а останнім -легенда. Казка "Два брати" ("Die beiden Brüder") була написана десятирічним Германом у листопаді 1887-го, остання його легенда - "Китайська легенда" ("Chinesische Legende") - була написана в травні 1959 році, коли Г. Гессе було понад вісімдесят років [19, с. 252].

Похожие работы