Читать статья по социологии: "Роль кооперації у становленні "нової жінки"" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Роль кооперації у становленні «нової жінки» (перша чверть ХХ ст.) Н. І. Земзюліна Актуальність теми полягає в підвищенні соціальної, економічної та політичної активності жінок у сучасному світі, а також характерним для постіндустрі- ального суспільства переходом феміністичного руху на новий етап розвитку. Роль жінки у соціальній історії ще досі залишається малодослідженим пластом і тому будь-які розвідки в цьому напрямі зумовлюють неоднозначні оцінки. Сучасне українське суспільство потерпає від різних криз - як політичних, так і побутових. Жінки, як відомо, відносяться до однієї з найбільш соціально залежних верств населення. Проблеми повсякденності спонукають їх до активних дій, що іноді набувають несподіваних форм. Метою цієї статті є аналіз ролі кооперації в вирішенні «жіночого питання», що виникло в період формування нових соціальних відносин в першій третині ХХ ст. в економічно розвинених країнах. Історіографія питання широка, але в цій роботі ми візьмемо за основу архівні та статистичні матеріали, що дасть можливість представити незаангажований зріз. жінка соціальний кооперація громадський

Нова радянська жінка здатна була невтомно працювати на благо суспільства, вона виявляла активність у різних сферах і могла одночасно бути членом ради, профспілковим організатором, делегаткою та відвідувати гурток лікнепу і курси червоних сестер. Скажімо, робітниця Чорноносова так описувала свій тиждень: «До 4-ї год. важка праця на заводі, а після роботи в понеділок - лекція, у вівторок - делегатське зібрання робітниць, у середу - політичний гурток, у четвер - засідання партійного осередку, у п’ятницю - нарада в міській раді, у суботу - засідання секції охорони праці, в неділю - обстеження дитячих будинків та шкіл» [1, 10].

Підтверджує це і статистика із залучення жінок до управління державою: «У всьому Союзові Радянському ми маємо 209.000 делегаток, із них селянок 121.000. Коли ми візьмемо число населення-селянок та порівняємо з числом делегаток-селянок, то прийдеться по 1 делегатці на 400 селянок» [2]. В подібному зведенні читаємо: «Коли візьмемо робітниць, то їх буде по 1 делегатці на 12 робітниць. Різниця між робітницями та селянками величезна. Це ще раз каже про те, що треба як найактивніше повести роботу серед селянок. Що більше у нас буде делегаток, що активніше вони братимуться до роботи, то більше жінок буде в наших радянських установах. Вже й зараз із складу 209.000 делегаток стали до практичної роботи майже 60.000 делегаток, що працюють в державних, кооперативних, професійних та інших установах» [3]. Мовою документа: «На Україні року 1922 було 8277 делегаток, року 1923 стало 12.332. Зібрань делегаток-селянок року 1922 було 8189, року 1923 - 26.712. Перевибори цього року збільшили число делегаток: зараз ми маємо по всьому Союзові коло 400.000 делегаток» [4].Серед них увесь час проводиться ліквідація неписьменності. В містах, наприклад, делегатські зібрання цілком ліквідували свою неписьменність. Такі зібрання давали делегаткам культурний розвиток, політичну освіту та привчали їх до громадської роботи: «Дуже мало жінок бачимо ми в кооперації. На ввесь Союз Радянський працюють безпосередньо в кооперації понад 7.000 жінок. Таке число як то кажуть, - капля в морі. Треба нам дбати, щоб жінок більше було в кооперації» [5].

Розглядали кооперацію як можливість

Похожие работы