Читать статья по социологии: "Впровадження інклюзивного туризму в соціально-реабілітаційну систему України" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Впровадження інклюзивного туризму в соціально-реабілітаційну систему України Бєлоусова Н.В.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Анотація Досліджено проблему впровадження інклюзивного туризму в систему соціальної реабілітації і туристичного обслуговування в Україні. Визначена морфологія термінів і понять, пов’язаних з інклюзією. Розглянута науково-дослідна база з інклюзивного туризму. Проведена оцінка сучасного стану соціальної адаптації людей з інвалідністю в Україні та за кордоном. Запропоновані перспективні шляхи у вирішенні проблеми адаптації людей в Україні з різним рівнем інклюзії.

Ключові слова: інклюзія, інклюзивний туризм, туризм для усіх, доступний туризм, туризм для інвалідів, безбар’єрний туризм.

інклюзивний реабілітація туристичний інвалідність Постановка проблеми. Інвалідність є соціальний феномен у світі, уникнути якого не може жодне суспільство і кожна держава, відповідно до рівня свого розвитку, пріоритетів та можливостей, формує соціальну та економічну політику щодо інвалідів. Особливістю останніх 3 років є тенденція значного зростання чисельності інвалідів у світі, яка наближається до 10 млн. чоловік (близько 7% населення світу) і продовжує зростати.

Відомо, що термін «інклюзивний туризм» на цей час не є остаточним ні в науці, ні в практиці. Таке явище визначається також як «туризм для усіх» (tourism for all), «доступний туризм» (accessible tourism), «туризм для інвалідів», «ін- ватуризм», «паратуризм», «безбар’єрний туризм», «реабілітаційний туризм», «корекційно- навчальний туризм» та інші [7, с. 47-60]. У цілій низці сучасних досліджень застосовується термін «адаптивний туризм» [8]. Хоча ще у 1991 році на черговій сесії Генеральної Асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) була прийнята резолюція «Створення можливостей для туризму людям з обмеженими можливостями в дев’яності роки» (Creating Tourism Opportunities for Handicapped People in the Nineties), текст якої у подальшому (на 16-й сесії у 2005 р. у Да- карі, Сенегал) був оновлений і отримав назву «Туризм, доступний для усіх» (Accessible tourism for all). Остаточно даний термін був закріплений у 2009 році на 18-й сесії Генеральної Асамблеї ЮНВТО в Астані (Казахстан) у «Декларації по спрощенню туристських подорожей», в якій країнам - членам ЮНВТО пропонувалось (рекомендувалось) створити на території своїх країн туристичні об’єкти та установи доступними для людей з обмеженими можливостями здоров’я, публікувати чітку та доступну інформацію про існуючи служби прийому для них, а також про проблеми, з якими вони можуть стикнутися під час подорожі.

Враховуючи максимальну подібність термінів «інклюзивний туризм» та «туризм, доступний для усіх», можна висловити думку про те, що ці терміни є син омічними, а термін «адаптивний туризм» відображає цільову направленість туристичної діяльності для осіб з особливими потребами в туристичних і сервісних послугах. Такий підхід дає змогу розглядати «адаптивний туризм» як можливість застосування його у вигляді туристичних подорожей в природному середовищі.

А ось термін «безбар’єрний туризм» відображає ступінь об’єктів показу, можливостей туристичної інфраструктури та застосовується, як правило, до місцевого туризму або екскурсійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вже

Похожие работы