Читать статья по основам права: "Щодо змісту та ролі у системі запобігання злочинам в Україні неспеціалізованих суб’єктів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Щодо змісту та ролі у системі запобігання злочинам в Україні неспеціалізованих суб’єктів Постановка проблеми. Сучасний стан злочинності в Україні, стійкі тенденції її зростання та низький рівень запобіжної діяльності з цих питань зумовлюють необхідність по-іншому підійти до використання можливостей суб’єктів боротьби зі злочинністю в Україні, зокрема й тих, що здійснюють заходи щодо запобігання злочинам.

У цьому контексті заслуговують на увагу так звані в науці неспеціалізовані суб’єкти запобігання злочинам, до яких належать суб’єкти господарювання; установи культури та спорту; засоби масової інформації; органи, що регулюють природокористування, міграцію; установи, які надають послуги населенню у різних сферах життєдіяльності суспільства, включаючи адвокатуру [13, с. 65].

Як щодо цього зауважила Н.В. Кулакова, хоча діяльність таких суб’єктів профілактики в деяких випадках сприяє запобіганню злочинам, однак такі завдання не виокремлені у їхній діяльності в особливий напрям, тому профілактичний ефект досягається ніби опосередковано або через звернення з боку спеціалізованих суб’єктів профілактики до них із конкретними дорученнями [13, с. 65].

Виходячи з цього, слід визнати, що неспе - ціалізовані суб’єкти запобігання злочинам мають певний профілактичний потенціал, який варто більш ефективно та цілеспрямовано використати у сучасних умовах боротьби зі злочинністю в Україні.

Ступінь розробленості проблеми. Як показало вивчення наукової літератури, питання щодо змістовних елементів діяльності суб’єктів запобігання злочинам в Україні є постійним об’єктом наукових розробок у працях таких учених, як О.М. Бандурка, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, В.В. Василе-вич, В.В. Голіна, Б.М. Головкіна, О.М. Джужа, Т.А. Денисова, А.П. Закалюк, О.Г. Кальман, О.Г. Колб, І.М. Копотун, О.М. Литвак, М.І. Мельник, В.О. Меркулова, А.В. Савченко, П.Л. Фріс, В.І. Шакун та ін., які були використані у цій статті як методологічне підґрунтя.

Метою статті є розробка науково обґрунтованих заходів щодо підвищення результативності діяльності неспеціалізованих суб’єктів запобігання злочинам у сфері боротьби зі злочинністю.

Виклад основного матеріалу. Як показало вивчення теоретичних джерел, у системі запобігання злочинам не дістало однозначного вирішення питання щодо поділу його на рівні, а саме: різні автори інтерпретують їх по-своєму. Зокрема, О.М. Яковлєв свого часу виокремив такі рівні профілактики (запобігання) злочинів: а) загальносоціальна профілактика, тобто профілактична діяльність, що здійснюється у суспільстві загалом; б) профілактика у соціальних групах і колективах; в) індивідуальна профілактика (рання і безпосередня) [22, с. 5].

Інші науковці розрізняють і четвертий рівень - профілактику злочинів на регіональному або галузевому рівнях [3, с. 27]. У свою чергу, Г.А. Аванесов запропонував ще складнішу структуру профілактичної діяльності та поділ її на загальну, спеціальну й індивідуальну, а також моральну, кримінально-правову, кримінологічну та спеціальну [1, с. 339-401].

Крім цього, у самій системі профілактики злочинів науковці розрізняють відмінності між заходами неперсоніфікованого характеру, спрямованими на усунення криміногенних факторів, та індивідуалізованими заходами, що спрямовані на

Похожие работы