Читать статья по основам права: "Цивільно-правова характеристика створення корпоративних інвестиційних фондів" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Прийняття ЗУ «Про ІСІ» ознаменувало кардинальну зміну підходів до регулювання статусу КІФ, адже відповідно до ст. 3 Закону загальні норми про акціонерні товариства не застосовуються до регулювання діяльності КІФ [2]. Відповідні зміни були внесені також до Закону України «Про акціонерні товариства», згідно із ч. 5 ст. 1 якого «дія цього Закону не поширюється на акціонерні товариства, які створені, діють та припиняються відповідно до законодавства про інститути спільного інвестування». Таким чином, порядок створення і діяльності КІФ регулюється винятково нормами ЗУ «Про ІСІ». Разом із ЗУ «Про ІСІ» було прийнято цілу низку підзаконних нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі НК- ЦПФР), що спрямовані на вдосконалення правового регулювання професійної діяльності на ринку спільного інвестування. Враховуючи наведені обставини, виникає потреба розкриття особливостей створення КІФ на основі комплексного аналізу оновленого законодавства з метою з’ясування послідовності та системності його норм, а також виявлення проблем застосування його на практиці.

У науковій літературі існує думка, що для виникнення юридичної особи необхідними є наявність субстрату, що складає його зміст (тобто група осіб та майно), а також відповідність законним умовам [1, ст. 54; 6, ст. 335]. У зв’язку з наведеним, зазначають науковці, остання проходить певні стадії. Зокрема, В.І. Борисова зазначає, що створення будь-якої юридичної особи приватного права - це багатостадійний процес, котрий охоплює фактичні дії засновників (розробка установчих документів, створення статутного капіталу тощо) та держави в особі певних органів (перевірка дій засновників тощо) і юридичні дії зазначених осіб. Державна реєстрація є остання стадія, що завершує процес створення юридичної особи, яка до цього існувала фактично, а з моменту державної реєстрації виникає юридично [7, с. 86-87].

Найбільш вичерпний перелік таких стадій сформовано В.М. Кравчуком, який виділяє серед них такі: 1) ініціативна стадія, на якій відбувається «обдумування» мети, заради здійснення якої створюється юридична особа, розроблюється бізнес-план майбутньої підприємницької діяльності та ін. На цьому етапі ще не здійснюється жодних юридичних дій; 2) організаційна стадія, яка має на меті вчинення юридичних дій, спрямованих на заснування юридичної особи. Зокрема обирається організаційно-правова форма юридичної особи, розробляються і затверджуються установчі документи, підшукується приміщення для розташування підприємства, обирається найменування, скликаються установчі збори, формуються органи управління;

3) легалізаційна стадія, метою якої є офіційне визнання створеної юридичної особи. Легалізація здійснюється шляхом державної реєстрації;

4) постлегалізаційна

Похожие работы