Читать статья по сельскому хозяйству: "Від дводомних і одночасно дозріваючих до однодомних ненаркотичних посівних конопель (до 115-річчя з дня народження академіка М.М. Гришка)" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

відбилися і на його перших дитячих враженнях, і на перших наукових пошуках.

Майнівський сільськогосподарський технікум займає особливе місце у формуванні особистості М.М. Гришка, його наукової, педагогічної та господарської діяльності. Технікум користувався цілком заслуженим авторитетом серед закладів середньої ланки, в якому підібрався творчий колектив, відданих своїй справі педагогів.

Перші випробування таланту М.М. Гришка, як дослідника і педагога, відбулися у Майнівському сільськогосподарському технікумі, де молодий викладач підготував і надрукував у журналі «Український агроном» (1927) свою першу наукову статтю «Організація літнього практичного навчання в зимових селянських школах та сільськогосподарських гуртках». Він іде в природу і там проводить свої спостереження, бо молодого вченого не задовольняють чужі думки. Окрилений першими науковими успіхами, М.М. Гришко в Майнівському технікумі заснував навчально-дослідне поле площею 11 га, яке розділив на 400 експериментальних ділянок.

Микола Миколайович став першим українським вченим, який описав культурну флору північного Лісостепу України, зокрема зернові та овочеві культури. На дослідному полі проводив вивчення створених на той час місцевих і селекційних 12 сортів озимої пшениці, 17 сортів картоплі та 16 сортів вівса. Багато уваги приділяв вирощуванню нової олійної рослини - кользи або ярого ріпаку. Серед них виділяв кращих, забирав чисті лінії і проводив гібридизацію. М.М. Гришко, поділяючи ідеї М.І. Вавилова про віддалення наближаючої небезпеки світового голоду, залучав до селекційного процесу кращий матеріал місцевого походження і наполегливо рекомендував його для посіву. З 1928 р. на своєму дослідному полі започаткував інтродукційний пункт Інституту рослинництва, яким керував М.І. Вавилов.

Яким же чином М.М. Гришко потрапляє до Глухова? Прямих відповідей на це запитання немає. Прогнозуємо, що це теж пов'язано з Майнівським сільськогосподарським технікумом, який перевели до міста Суми, де був створений Інститут буряківництва, який з інших документів значиться як Сумський інститут технічних культур, де Микола Миколайович обіймав посаду доцента. Роботу поєднував з одночасним завідуванням Сумським дослідним полем. Вирішальним же фактором, на нашу думку, стало те, що в Глухові вже діяв сільськогосподарський інститут, а за ініціативою М.І. Вавилова було створено ряд зональних спеціалізованих наукових закладів і в тому числі Інститут конопель (1931). З того ж року М.М. Гришко очолює відділ генетики і селекції, а з наступного одночасно працює доцентом Глухівського сільськогосподарського інституту.

Дводомні коноплі, як апогей еволюції культури. На той час М.М. Гришко вже сформувався як серйозний солідний вчений генетик і педагог, змістом життя якого був постійний творчий пошук в служінні науці і своєму народу. Творчий злет М.М. Гришка співпав з розквітом класичної генетики, завдяки діяльності М.І. Вавилова на той час першого Президента ВАСХНІЛ.

У зв'язку з цим на основі досліджень американського генетика Томаса Моргана (1866-1945), які розвивалися в рамках хромосомної теорії спадковості, було знайдено шляхи, що вели до органічного синтезу генетики і теорії еволюції. Це стало можливим завдяки дослідженням вітчизняних і закордонних вчених С.С.


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы