Читать статья по основам права: "Природно-правове розуміння права як ідейна основа правового виховання" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

2. Активізація напрацювань з цієї проблеми: 60- 80-ті рр. ХХ ст. У цей час досліджено різні форми та методи правового виховання, здійснено спробу сформулювати поняття «правове виховання», з’ясувати його мету й завдання (наукові доробки Ф.Ф. Третьякова, О.А. Лукашевої, В.В. Тищенка, Т.І. Демченко та ін.). У зв’язку з нормативістською інтерпретацією права, яка зводила його до сукупності нормативних актів, крізь призму реалізації ідеологічної функції держави опрацьовується концепція правового виховання й соціально-правової діяльності держави, спрямованої на відтворення законослухняної поведінки населення, яка має переважно примусово-обмежувальний характер.

3. Поява окремих праць, спрямованих на критику догматичного стилю виховання та просвітницько-пропагандистського механізму впливу на людей (В.К. Забігайло, М.І. Козюбра, В.В. Оксамитний, П.М. Рабінович та ін.). Критично-реалістичний підхід до правового виховання (середина 80-х - початок 90-х рр. ХХ ст.) був пов’язаний як із розвитком широкого підходу до праворозуміння, так і з процесами демократизації суспільства.

4. Кардинальні зміни в дослідженні проблем правового виховання відбуваються з 90-х рр. ХХ ст. їх було зумовлено розвитком незалежної державності колишніх радянських республік і конституційним закріпленням процесу формування в них правової державності.

Основане на розрізненні права та закону природно-правове розуміння права, яке здобуло поширення в цей період, вимагає багатогранного, комплексного підходу до розкриття теоретико-методологічних і практичних аспектів правового виховання, у якому на перше місце виходить прищеплення поваги до прав людини як широких мас населення, так і посадовців. Саме на таку зміну в ціннісно-світоглядному аспекті методології правознавства звертав увагу академік НАН України В.Я. Тацій: «Сьогодні вкрай необхідно зорієнтувати молодь на поглиблене розуміння значення права як найбільш універсального, легітимного засобу регулювання взаємин між людьми, особою та державою, заснованого на визнанні людини найвищою соціальною цінністю, взаємній відповідальності людини та держави. Саме такий методологічний підхід сприятиме формуванню у студентської молоді оновленого юридичного світогляду, що спирається на міцний фундамент морально-правових якостей, здатних стати на заваді асоціальній поведінці, здійсненню правопорушень» [10, с. 30].

Звичайно, різні суспільства визначають право відповідно до власного історичного досвіду, своєї системи цінностей і відповідного політичного контексту [11, р. 4]. Однак природно-правове розуміння права дає змогу сформувати спільне уявлення про нього як про універсальну систему справедливих установлень, що створюють умови для здійснення вільної волі, зближує його з мораллю, оскільки і право, і мораль є соціальними регуляторами.

Саме тому правове виховання на сучасному етапі державотворення в Україні має сприяти формуванню у свідомості членів суспільства нового праворозуміння, основаного на ідеях і цінностях природно- правової концепції.

Поняття справедливості і свободи, будучи основними цінностями моралі, пояснюють і природу права. Правове й моральне нормування соціального життя

Похожие работы