Читать статья по основам права: "Характеристика судово-експертної діяльності" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Характеристика судово-експертної діяльності Сучасний стан боротьби зі злочинністю потребує підвищення ефективності експертної роботи, а саме: вдосконалення правового регулювання, розширення кола вирішуваних експертних завдань, підвищення достовірності та обґрунтованості експертних висновків, удосконалення методології судово-експертних досліджень, розробки експертних методик відповідно до міжнародних стандартів.

Комплекс перерахованих та інших заходів покликаний вдосконалити криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, а його реалізація залежить від високого рівня забезпечення та організації експертної роботи. У зв’язку з цим вивчення експертної діяльності є обов’язковою передумовою теоретичного осмислення її поняття, сутності та завдань.

Експертній діяльності у її різноманітних проявах приділяли увагу багато вчених, зокрема Т. В. Аверьянова, І. А. Алієв, В. Д. Арсеньєв, С. Ф. Бичкова, Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, А. В. Дулов, А. А. Ейсман, А. В. Іщенко, Н. І. Клименко, Ю. Г. Корухов, В. М. Куйбіцький, Н. Т. Малаховський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегаєв, І. В. Пирогов, О. Р. Россинська, А. Р. Шляхов. Проте залишаються актуальними питання, пов’язані із визначенням поняття та змісту судово-експертної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства.

На думку Г. О. Стрілець, судово-експертна діяльність - це врегульована законодавством діяльність судово-експертних установ, спрямована на проведення незалежних судових експертиз унаслідок об’єктивного, повного і всебічного дослідження з дотриманням сучасних досягнень науки і техніки, організація роботи судово-експертних установ в цілому і їхніх структурних підрозділів, їх науково-методичне і інформаційне забезпечення, підбір і підготовка судово-експертних кадрів [1, с. 13].

Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкін, Ю. Г. Корухов, та О. Р Россинська, стверджують, що судово- експертна діяльність є системою дій і пов’язаних з ними правовідносин, що здійснюються в процесі судочинства уповноваженими органами і особами з призначення, організації і проведення судових експертиз [2, с. 440].

Інші вчені вважають, що не потрібно обмежувати судово-експертну діяльність - діяльністю, що відбувається лише в межах судово-експертних установ, хоча більшість експертиз проводиться саме в спеціалізованих експертних закладах. Як вказують В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленін, судовими експертами можна залучати як співробітників судово-експертних установ, так і обізнаних осіб, для яких проведення судової експертизи не обов’язкове [3, с. 479].

Враховуючи певну дискусійність питання, ми підтримуємо позицію Т. В. Аверьянової, що розширене розуміння суб’єкта експертизи потрібно вважати неправильним. Ні суд, ні інші учасники процесу не можуть бути суб’єктами експертного дослідження. Призначення судової експертизи є правовою підставою для її проведення; однак це жодною мірою не впливає на сутність експертного дослідження, на вибір експертної методики, застосування тих чи інших методів, формулювання висновку. Тому суб’єктом будь-якого дослідження (і експертне не виняток) виступає його безпосередній виконавець. У даному випадку - це лише судовий експерт.

За таких умов суб’єктами експертного дослідження експертні організації можна вважати, адже в межах такої організації

Похожие работы