(Назад)
(Cкачать работу)єдиним. Так, відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод людини та громадянина із зазначенням строку дії цих обмежень. Ураховуючи зміст указаної конституційної норми, можна дійти висновку, що ці строки є одним із правових параметрів конституційно-правового регулювання тимчасових обмежень прав і свобод людини та громадянина. За таких обставин відповідні галузеві строки (початок їх перебігу) також виконують правопризупиняючу функцію.
Виходячи зі змісту попередньої функції, яку за певних обставин виконують конституційно-правові строки, можна дійти висновку про існування тісно пов’язаної із правопризупиняючою функцією власне правовідновлювальної функції строків. Сплив строку дії окремих обмежень конституційних прав і свобод людини та громадянина виражає таку функцію.
Важко уявити ефективне функціонування механізму забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина без темпоральної (часової) регламентації правовідносин, які при цьому виникають. Як відомо, під забезпеченням прав і свобод людини в теорії права прийнято розуміти створення умов для їх здійснення. При цьому таке забезпечення має включати три напрями державної діяльності (складові): сприяння реалізації прав і свобод людини (шляхом позитивного впливу на формування їх загальносоціальних гарантій); охорона прав і свобод людини (шляхом ужиття заходів, зокрема юридичних, для запобігання, профілактики їх порушень); захист прав і свобод людини (відновлення порушеного правомірного стану, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності) [12, с. 23-24]. Й у кожному з цих складових механізму забезпечення основних прав і свобод особи конституційно-правові строки виконують відповідні функції, зміст яких зумовлений власне функціональним призначенням перших.
У більшості такі конституційно-правовими строками є процесуальними. Регламентуючи в часі діяльність суб’єктів конституційних правовідносин, установлюючи часові межі для вчинення ними дій (бездіяльності), прийняття рішень, вони тим самим забезпечують своєчасність та ефективність реалізації, охорони й захисту прав і свобод людини та громадянина [8, с. 128]. Тому, виходячи з цього, можна констатувати наявність регулятивної, охоронної та захисної функцій строків у конституційному праві України.
Також нерідко на конституційно-правові строки покладено організаційну (упорядковувальну) функцію. Таке функціональне спрямування властиве строкам, які «обслуговують» окремі процесуальні аспекти багатогранного конституційного процесу (виборчого, законодавчого, бюджетного тощо). Висновки Отже, не викликає жодного сумніву той факт, що така темпоральна величина конституційного законодавства, як строк, безпосередньо впливає на конституційно-правові відносини через систему притаманних їм функцій, виражаючи при цьому свій зміст, сутність і закономірності розвитку.
У механізмі конституційно-правового регулювання на вказані галузеві строки покладено низку важливих функцій, до яких варто зарахувати: попереджувальну, стимулювальну, гарантувальну, стабілізуючу, організаційну (упорядковувальну), правоутворювальну, правозмінювальну, правоприпиняючу, правопризупиняючу,