Читать статья по основам права: "Теоретико-методологічний зміст виховної діяльності в органах прокуратури України" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Теоретико-методологічний зміст виховної діяльності в органах прокуратури України Брус І.І. Анотація У статті розкрито окремі теоретико-методологічні питання оптимізації понятійно-категоріального апарату виховної діяльності в органах прокуратури на ґрунті проведеного лексико-праксичного й етимологічного аналізу текстуальної конструкції «виховна діяльність». Означена термінологічна конструкція містить цілий спектр синонімічної термінології, якою варто оперувати під час відображення предмета, заявленого в темі публікації. Висловлено фундаментальні наукові ідеї щодо адаптації поняття «виховна діяльність в органах прокуратури» в теорії права, адже це сприятиме науковому поповненню, збагаченню юридичної науки понятійним апаратом.

Ключові слова: виховна діяльність, виховна робота, виховна функція, виховання, органи прокуратури. Професії типу «людина - людина», окрім навчання й управління, пов’язуються з вихованням, а тому особи, які обирають цей тип професій, повинні бути наділеними високими моральними якостями, наприклад ввічливістю, толерантністю, загальною культурою, доброзичливістю, уважністю, комунікативністю, емпатією. Так, на нашу думку, прокурорська професія також потребує від працівника вміння встановлювати й підтримувати психологічний, комунікативний контакт та здійснювати виховний вплив на осіб, які становлять професійний інтерес, своїх колег і керівників. Як зазначає Є. Клімов, усі професії типу «людина - людина» (у нашому разі - прокурорська діяльність) зводяться до взаємин між людьми, коли кожна з професій потребує подвійної підготовки, уміння встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людину, розбиратися в її особливостях, мати спеціальну підготовку в тій чи іншій галузі виробництва, техніки й науки [1, с. 143].

Окремим організаційно-правовим проблемам виховання в правоохоронних органах України, зокрема й прокуратурі, присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних учених: О. Литвака, В. Андросюка, М. Костицького, М. Кроза, В. Кощинця, А. Федіної, О. Смірнова, В. Сухоноса, І. Озерського, В. Дерев’янко та інших. Проте сьогодні не можна стверджувати про ґрунтовне теоретико-методологічне дослідження питань оптимізації понятійно-категоріального апарату юридичної науки, зокрема й у сфері прокурорської діяльності, у зв’язку з прийняттям нового Закону України «Про прокуратуру» (2014 р.) та внесенням відповідних змін до інших законів.

Метою статті є теоретико-методологічне дослідження питань оптимізації нового понятійного апарату юридичної науки, зокрема адміністративно-правової науки та теорії прокурорської діяльності, та внесення відповідних змін до чинного законодавства, що регламентує діяльність органів прокуратури України.

Насамперед варто звернутись до філософського опосередкування явища, феномена «виховна діяльність». Як зазначає Л. Чулінда, дослідні методи й прийоми, орієнтовані філософськими методами, дають змогу глибоко проникнути в предмет дослідження, отримати конкретні результати та підтвердити загальні положення філософських методів [2, с. 43].

Про значення методології юридичних досліджень окремих категорій, які більше властиві іншим галузям знань, свідчить інтенсивне обговорення останнім часом її проблем, що є характерним для всіх сфер

Похожие работы