- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
аграрної науки на виробництві, трансферу інновацій агроформуванням різних форм господарювання, вдосконалення взаємодії з науково-методичними центрами та провідними галузевими науковими установами НААНУ, науково-консультаційного та інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, розповсюдження передового досвіду та підвищення рівня їх знань [4]. Окрім зазначеного, наукова діяльність у сфері сільського господарства провадиться в навчально-дослідних центрах при ВНЗ, технополісах, технопарках тощо. Чисельність таких установ та організацій щорічно скорочується (за останнє десятиліття майже на 30%), відповідно, зменшується кількість працівників у цій сфері (табл. 1). Таблиця 1
Динаміка кількості організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи в галузі сільськогосподарських наук, та чисельності наукових кадрів
Показник | 2005 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2015 до 2005, % |
Чисельність організацій, од. | 185 | 168 | 161 | 151 | 135 | 127 | 132 | 71,4 |
з них організації НААНУ | 127 | 119 | 114 | 93 | 86 | 86 | 85 | 66,9 |
Чисельність працівників наукових організацій, осіб | 14999 | 12540 | 10479 | 9951 | 9779 | 8866 | 8039 | 53,6 |
з них: мають науковий ступінь | н.д. | 1886 | 1886 | 1698 | 8230 | 1639 | 1648 | |
працівники НААНУ | 14220 | 12434 | 9887 | 9075 | 8934 | 7853 | 7319 | 51,5 |
За останні десять років чисельність працівників наукових організацій скоротилася в 1,9 разу, що в умовах зростаючих потреб у наукоємній продукції призводить до збільшення навантаження та погіршення якості виконання наукових досліджень. На тлі загального скорочення кількості наукових кадрів спостерігається переважання частки працівників старшого віку, зокрема докторів наук у сфері сільського господарства у віці понад 60 років у 2015 р. налічувалося 145 осіб, у найбільш продуктивному віці (30-50 років) - лише 40 [10, с. 38]. Це ставить під загрозу майбутнє кадрове забезпечення аграрної науки.
Повноцінне функціонування та реалізація наукового потенціалу аграрної науки, успішна комерціалізація інноваційних продуктів як результат наукової діяльності неможливі без відповідного фінансового забезпечення. Світовий досвід говорить, що наука повністю може реалізувати свої функції лише за умови, коли сума витрат на науку перевищує 0,9% ВВП. Середньосвітовий показник наукоємності ВВП становить 1,9%, у розвинутих країнах він досягає 5% [11]. За даними Євростату, частка обсягу витрат на наукові дослідження та розробки країн ЄС-28 у ВВП становила 2,01% [10]. У 2014 р. частка витрат на науково-технічну сферу в Україні становила 0,27% ВВП, це найнижчий показник фінансування науки за весь час незалежності країни [12], у 2015 р. - 0,39% ВВП. Такі ж тенденції характерні й для сфери сільськогосподарських наук.
Оскільки наукові установи й організації перебувають виключно в державній власності, близько 70-75% витрат на їх функціонування здійснюються за рахунок
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Економіка аграрного виробництва |
Предмет/Тип: Сельское хозяйство (Реферат) |
Тема: Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків |
Предмет/Тип: Сельское хозяйство (Диплом) |
Тема: Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків |
Предмет/Тип: Сельское хозяйство (Диплом) |
Тема: Олійні культури й підвищення ефективності аграрного виробництва |
Предмет/Тип: Предпринимательство (Реферат) |
Тема: Тенденції інженерно-технічного забезпечення аграрного виробництва |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы