Читать статья по военной кафедре: "Сучасні збройні конфлікти та їх вплив на лікувально-евакуаційне забезпечення військ (огляд літератури)" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

негативних екологічних та інших чинників. А також можливості щодо вирішення поставлених завдань не стільки "військовим" шляхом, а із залучення політичних економічних та інших шляхів, які у сукупності дозволяють досягти поставлених цілей без розв’язання війни.

Враховуючи розпочату агресію Російської Федерації (РФ) проти України, тенденції та умови розвитку воєнно-політичної обстановки у світі та у відповідності до Воєнної доктрини України [9], вважається, що ЗС України, можуть бути втягнуті у воєнні конфлікти, які відрізнятимуться за причинами виникнення, цілями сторін та наслідками, зокрема:

• збройний конфлікт, що може виникнути в разі обмеженого збройного зіткнення на державному кордоні між Україною та іншою державою або збройних зіткнень всередині України за участю непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань. В цих умовах, негативні наслідки для національної безпеки України можуть оцінюватися як значні. За певних умов можливе переростання даного виду конфлікту в ЛВ [8];

• локальна війна, що може виникнути в разі збройної агресії проти України з боку іншої держави регіону. Перш за все, можливість початку ЛВ, у зв’язку із подіями останніх років, розглядається з боку РФ. Негативні наслідки для національної безпеки України можуть оцінюватися як катастрофічні [8];

• регіональна війна, що може виникнути в разі збройної агресії двох і більше держав проти України. Негативні наслідки для національної безпеки України можуть оцінюватися як незво- ротні [8].

Антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей (АТО) була розпочата, виходячи з необхідності захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи, з огляду на порушення російською стороною положень Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ від 31 травня 1997 року та Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 року, а також зважаючи на рішення Ради Федерації Федеральних Зборів РФ щодо використання збройних сил РФ на території України 1 березня 2014 р. ЗС України були приведені у бойову готовність ПОВНА [5], а 17 березня 2014 р. оголошено часткову мобілізацію в Україні [6]. З цього часу держава почала функціонувати в умовах особливого періоду [7].

Головне завданням медичної служби ЗС України під час проведення АТО - забезпечення медичних підрозділів військових частин і закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) ЗС України необхідним обладнанням, медикаментами, перев’язувальними та індивідуальними засобами медичного захисту, спроможності здійснювати евакуацію поранених осіб з поля бою.

За свідченням дослідників, основними проблемами лікувально-евакуаційного забезпечення військ (сил) у районі проведення АТО у 2014 році були відсутність стаціонарних ЗОЗ, відірваність та ізольованість військових підрозділів, які виконують бойові завдання, від основних сил [4; 11].

Це зумовило необхідність наближення медичної допомоги до районів бойових дій та залучення до евакуації