Читать статья по военной кафедре: "Непростий геополітичний поступ України: головні тенденції і надії" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

НЕПРОСТИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ПОСТУП УКРАЇНИ: ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ І НАДІЇ Сонько С.П.,

доктор географічних наук, професор,

завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Уманський національний університет садівництва Констатується невипадковість ведення воєнних дій на території України. Відзначаються головні тенденції розвитку геополітичної ситуації за останній рік. Аналізуються причини і можливості залагодження громадянського конфлікту в Україні мирним шляхом.

Ключові слова: геополітика, ситуація, конфлікт, мирний.

конфлікт геополітичний україна воєнний Констатируется неслучайность ведения военных действий на территории Украины. Указываются главные тенденции развития геополитической ситуации за последний год. Анализируются причины и возможности урегулирования гражданского конфликта в Украине мирным путем.

Ключевые слова: геополитика, ситуация, конфликт, мирный. Sonko S.P. HARD GEOPOLITICAL PROGRESS OF UKRAINE: KEY TRENDS AND HOPESthe randomness of warfare on the territory of Ukraine. The main tendencies of development of the geopolitical situation over the last year are marked. Analyzes the causes and possible resolution of the civilconflict in Ukraine peacefully.words: geopolitics, situation, conflict, peace. Постановка проблеми. Вже четвертий рік Україна перебуває у стані перманентних воєнних дій (як гарячої фази багатовікового протистояння із північним сусідом). Відомий вітчизняний географ О.Г. Топчієв в одній із бесід з автором назвав шокуючу цифру кількості воєнних конфліктів (38), починаючи з 1945 року, учасником і ініціатором яких (попри офіційні заперечення) була Російська Федерація.

Упереджуючи закиди у надмірній політизованості пропонованої статті, нагадаємо, що геополітика означає буквально «географічна політика», тобто наука, яка досліджує географічні аргументи і рушійні сили здійснення певних політичних дій. Вітчизняні географи, особливого старшого покоління, на відміну від учених із сусідньої країни, впродовж останніх 25 років свідомо уникали гострих кутів російсько-української геополітики [9]. Можливо, саме це стало однією із причин сучасної невтішної геополітичної ситуації.

Так сталось, що деякі геополітичні прогнози, висловлені у попередній статті автора у цьому виданні [5], почали стверджуватись:

подача води Північно-Кримським каналом до окупованого Криму була припинена [23];

заплановані терміни будівництва Керченського мосту постійно відсуваються [18; 26];

з 26 грудня 2016 року блокада ОРДЛО (як прообраз майбутнього муру) здійснювалась у форматі громадської акції, яка з 15 березня 2017 року (після ухвалення рішення РНБО щодо припинення транспортного сполучення між Україною та ОРДЛО) була переведена на державний рівень [24];

президент України Петро Порошенко пообіцяв кримськотатарській громаді подати у ВР законопроект про надання Криму статусу кримськотатарської національної автономії [21].

Із наших попередніх припущень нездійсненними залишились такі: побудова судноплавного каналу через Сиваш та спуск Каховського водосховища. Можливо, це станеться у більш віддаленій перспективі. Хоча, судячи з прогнозів наслідків глобального потепління, зазначений судноплавний канал утвориться самостійно внаслідок підйому води Світового океану вже на початку 30-х років ХХІ століття. А отже, російській армії уже не треба буде «пробивати коридор» через Мелітополь і Арабатську стрілку до Криму (бо Росії

Похожие работы