Читать статья по военной кафедре: "З’єднання та військові частини: поняття, особливості функціонування та ознаки" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

З’єднання та військові частини: поняття, особливості функціонування та ознаки Сокуренко В.В., Система нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони, чітко декларує ієрархію військових формувань залежно від їхнього правового статусу таким чином: підрозділ (нижча ланка), військова частина, з’єднання, об’єднання (вища ланка). Водночас науковці воєнно- правової науки у своїх наукових працях притримуються законодавчо встановленої структури, розглядають і досліджують зміст кожного елементу виходячи з принципу їх субординації. Разом з тим, здійснюючи дослідження адміністративно-правового статусу елементів структури Збройних Сил України, нашим завданням на даному етапі є саме розкриття змісту адміністративно- правового статусу з’єднань та військових частин.

Стан дослідження. Загальні питання дослідження державної політики в сфері оборони частково знайшли своє відображення у дослідженнях таких учених, як: О.М. Бандуркиии, І.І. Гавради, І. М. Іллінського, Д. Кілпатрік, Л. Пала, В.Д. Попова, В. Ф. Халіпов та ін.

Виклад основного матеріалу. У словниковій літературі існують декілька підходів до визначення поняття «з’єднання». Так, одні автори вважають, що «з’єднання» - це велика військова одиниця, яка складається з кількох частин одного або різних родів військ; інші - військове формування постійної організації у Збройних Силах, що організаційно входить до складу об’єднання. Як бачимо, єдність їхніх поглядів полягає в тому, що з’єднання - це, по- перше, структурна одиниця Збройних Сил; по-друге, її структура є складним, неоднорідним утворенням, так як може складатися із військових частин як одного, так і різних видів родів військ Збройних Сил; по-третє, характеризується постійністю своєї організації та діяльності.

П.П. Скиба визначає з’єднання як військове формування, яке складається з декількох частин або з’єднань меншого складу, як правило, різних родів військ, спеціальних військ (служб), а також частин (підрозділів) забезпечення і обслуговування [1, с. 6, с. 57]. Водночас автор стверджує, що статус «з’єднання» у військовій ієрархії є вищим за статус «підрозділ» або «військова частина». законодавство оборона військовий збройний

Зазвичай під зміст поняття «з’єднання» підходить тільки дивізія. Штаб дивізії також має статус частини. Цій частині (штабу) підпорядковуються інші частини (полки, батальйоні). У цілому це є дивізія. Проте у деяких випадках статус з’єднання може мати і бригада. Це відбувається у тому випадку, якщо до складу бригади входять окремі батальйони і роти, кожен із яких сам по собі має статус частини. Штаб бригади у цьому випадку, як і штаб дивізії, має статус частини, а батальйони і роти як самостійні частини підпорядковуються штабу бригади. До речі, одночасно у складі штату бригади (дивізії) можуть існувати і так звані лінійні батальйони і роти. Отже, одночасно в з’єднанні можуть бути батальйони і роти як підрозділи і батальйони і роти як частини.

Таким чином, визначивши сутність поняття «з’єднання», можемо зазначити, що ознаками, які характеризують з’єднання, є: 1) являють собою сукупність військових частин; 2) з’єднання у військовій ієрархії є вищим за статус «підрозділ» або «військова частина»; 3) можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і

Похожие работы