Читать статья по бухучету, управленческому учету: "Бухгалтерський облік у системі заходів боротьби з корупцією" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Загалом корупцію можна визначити трьома факторами, запропонованими американським економістом Робертом Клітгаардом (Robert Klitgaard), якого вважають одним з найкращих світових експертів з оцінки корупції, а саме: Монополія + Свобода Дій - Підзвітність =Корупція. Отже, монополія (зокрема, державна) збільшує корупцію; жорсткий контроль на основі формальних критеріїв, які залишають мало місця для окремих чиновників приймати дискреційні рішення, призводить до зниження корупції; підзвітність, збільшення контролю та відповідальності будуть сприяти зменшенню проявів корупції. Всі три складові формули, безумовно, не є усталеними константами, адже вони можуть деталізуватися, розширюватися, наповнюватися новими складовими. Але загалом формула Роберта Клітгаарда охоплює базові фактори, на основі яких розроблено моделі, методи і приклади, які застосовуються країнами та міжнародними організаціями з протидії корупції.

Розглядаючи корупцію як явище, повністю погоджуємося з думкою С.В. П’ясецької-Устич, яка вважає, що всі економічні агенти є «гравцями» формального сектору економіки, коли їхні дії відповідають установленим «правилам гри» і захищені ними. І навпаки, коли ці правила не дотримуються, їх слід розглядати як «гравців» тіньового сектору економіки. Іншими словами, прихильність до встановлених правил є першочерговим критерієм участі в «законній» економіці, тоді як недотримання або відхилення від установлених правил є критерієм участі в тіньовій економіці [7, с. 6-7].

В умовах жорсткої конкурентної боротьби, виснаження природних ресурсів, розвитку інформаційно-інноваційних процесів на підприємстві, переходу до постіндустріального суспільства інформація стає затребуваною все більше, адже ускладнюються умови прийняття рішень, їх наслідки та ефективність [8, с. 305].

Оскільки облікова інформація формується під впливом запитів користувачів, рівень їх корумпованості негативно впливає на сутність облікової інформації, її наповнення, якість та перекручує саму мету бухгалтерського обліку - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Водночас формальне застосування принципів або цілеспрямований вибір методів бухгалтерського обліку уможливлює так званий креа- тивний облік з метою забезпечення показників фінансової звітності, які відповідають цілям окремих осіб, але вводять в оману широке коло користувачів. Професор С.Ф. Голов вважає, що основною причиною «креативного обліку» є можливість впливати на показники бухгалтерського обліку через професійне (суб’єктивне) судження посадових осіб підприємства [9, с. 154].

На наш погляд, такий «креативний підхід» межує з незаконними діями посадових осіб у сфері бухгалтерського обліку з метою задоволення власних потреб або вимог

Похожие работы