Читать статья по биологии: "Роль гербарних зразків у розвитку біологічної науки на території України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Роль гербарних зразків у розвитку біологічної науки на території України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)Трускавецька І.Я.

кандидат історичних наук, ст. викладач кафедри біології і методики навчання, ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” (Україна, Переяслав- Хмельницький), Висвітлено роль гербарних зразків для наукової та науково-просвітницької діяльності біологічної науки. Окреслено гербарні колекції в природничих музеях, проаналізовано гербарні зразки Й.К. Пачоського, що зберігаються в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (К№), зокрема в колекції І.Ф. Шмальгаузена, відображено біорізноманітність фітобіоти окремих територій України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.; з’ясовано рідкісні види рослин які занесені до Червоної книги України досліджуваного періоду.

Ключові слова: Й. К Пачоський, флора, гербарій, рослини, флора, ботаніки-флористи, геоботанічні дослідження, колекція, експедиція, губернії.

Історія гербарної справи в Україні тісно пов’язана з історією флористичних досліджень. У другій половині ХІХ ст. учені ботаніки-флористи О.С. Рогович, І.Ф. Шмальгаузен, В.І. Липський, Й.К. Пачоський та інші, поглиблено вивчали рослинний світ не тільки України та суміжних із нею регіонів, а й інших, інколи досить віддалених територій.

На тлі культурного та технічного прогресу помітнішою стає роль біологічних колекцій в житті суспільства, як наукових, історичних, освітніх і природоохоронних інституцій. Особливе місце серед них посідають гербарії, одиницею зберігання яких є гербарний зразок - носій первинної інформації, для якого, в порівнянні з іншими об’єктами зберігання біологічного походження, як то препарати, фіксовані організми, живі колекції рослин чи водоростей, тощо, характерна поліфункціональність, моральна незношуваність та необмежений термін зберігання [17, с. 11].

Гербарні колекції документують і відображають біорізноманітність фітобіоти окремих територій України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст., виконують роль науково-документальної основи для фундаментальних та прикладних біологічних досліджень, а також є джерелом багатофакторної інформації про зміни у фітопокриві, які відбуваються в процесі соціально-економічного розвитку суспільства. Вони були і залишаються головною документально- науковою базою при створенні державних юридичних природоохоронних документів - “Червоної книги України” та “Зеленої книги України”. Водночас гербарій є основою для різнобічного вивчення і розроблення наукових принципів раціонального використання рослинних ресурсів, їх охорони та збереження для майбутніх поколінь [11, с. 19].

Біологічна наука на зламі століть позначилася низкою праць учених, які систематично проводили як ботанічні, так і зоологічні дослідження в галузі флористики, фітоценології тощо - В.М. Черняєва, Й.К. Пачоського, В.І. Талієва, І.Ф. Шмальгаузена, В.І. Липського та ін. [6, с. 3-4]. Завдяки активній діяльності видатних учених-біологів у 80-х рр. ХІХ ст. Україна мала досить розвинуту мережу біологічних кафедр, станцій, лабораторій, природничих музеїв оснащених гербарними зразками тощо, які забезпечують поширення й поглиблення знань в біологічній галузі, зокрема, з систематики, морфології, геоботаніки, екології та географії рослин.

З метою

Похожие работы