Читать статья по авиации и космонавтике: "Темна матерія і темна енергія у Всесвіті" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Темна матерія і темна енергія у Всесвіті

Коли йдеться про значимість провідних наукових досягнень, важливо визначити, як вони віддзеркалюється у суспільній свідомості. Для цього, як мінімум, необхідно, щоб досягнення цього напрямку можна було викласти на рівні, доступному для широкого загалу. Революційні відкриття, які були зроблені в космології наприкінці минулого століття, цілком задовольняють цьому критерію. Їх наслідком стало впровадження у широкий науковий вжиток таких понять, як «темна матерія» і «темна енергія». Але, можливо, найбільш вражаючим для пересічної людини є висновок, що досі відомі форми матерії складають лише невелику частку усієї матерії у Всесвіті.

Висвітлення, пояснення гіпотез і шляхів розвитку перспектив понять «темна матерія» і «темна енергія» є метою нашого дослідження

Кінець ХХ століття ознаменований відкриттям нової фізичної сутності - темної енергії, яка «розпирає» простір між галактиками і спричиняє прискорене розширення Всесвіту. Її природа - невідома. Над її розгадкою працюють колективи вчених різних країн світу, формуються програми досліджень, будуються нові телескопи…

Важливим відкриттям є те, що галактики віддаляються одна від одної зі швидкістю, пропорційною відстані, - відомо давно. Уперше це явище виявив американський астрофізик Едвін Габбл ще у 1929 році. Слід сказати, що це відкриття не було цілковитою несподіванкою - за сім років до цього його передбачив російський математик Олександр Фрідман, застосувавши рівняння загальної теорії відносності Ейнштейна для опису однорідного ізотропного Всесвіту. Із його теоретичних робіт та експериментів Габбла випливало, що «розбігання» галактик є результатом Великого вибуху, який за розрахунками вчених стався 14 мільярдів років тому. Тут слід згадати й фундаментальне передбачення Георгія Гамова, вихідця з України, який 1948 року висунув ідею гарячого раннього Всесвіту, наслідком якого є всюдисуще реліктове мікрохвильове випромінювання. Експериментально воно було виявлене у 1965 році американцями Арно Пензіасом і Робертом Вілсоном, за що їх було удостоєно Нобелівської премії [1].

Але оскільки для звичайної речовини діє закон всесвітнього тяжіння (гравітація), то таке розширення має відбуватися із сповільненням: кінетична енергія розлітання галактик витрачається на «переборювання» сил гравітації (аналогічно до каменя, підкинутого вертикально вгору). Спроби визначити це сповільнення впродовж багатьох років були невдалими. Його значення дало б змогу встановити середню густину матерії, яка заповнює Всесвіт. Проблема полягала головним чином у тому, що для цього необхідно спостерігати дуже далекі галактики, блиск яких надто малий, тож виділити в них окремі джерела випромінювання - зорі, їх скупчення, газові туманності тощо - неможливо навіть із допомогою найпотужніших наземних телескопів. Крім того, світло від них іде до нас кілька мільярдів років, через що ми бачимо їх значно молодшими за нашу та сусідні галактики, а отже, джерела випромінювання в них відрізняються за своєю випромінювальною здатністю. Тобто до них не можна застосувати методи визначення відстані, які астрофізики застосовують до близьких галактик.

Ситуація змінилася із виведенням на навколоземну орбіту космічного телескопа ім.


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы