Читать статья по социологии: "Освіта в структурі державної гуманітарної політики" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Одним із важливих факторів здійснення гуманітарної політики держави та утвердження загальнолюдських моральних цінностей є освіта. З цього приводу є велика кількість наукових досліджень, теоретичних і практичних ідей, зауважень, розробок, нових концепцій тощо. Серед них впровадження неперервної освіти, яка відповідає не тільки освітнім потребам людини, але й розвитку особистості; гуманізація та гуманітаризація всіх етапів та складових освіти; деідеологізація та демократизація освітянських відносин; опанування новими, в тому числі інформаційними технологіями тощо. Демократизацію освіти (як і суспільства взагалі) сьогодні дехто розуміє як незалежність від суспільно значимих аксіологічних цінностей. Це стосується, насамперед, приватного сектору освіти, де нерідкі випадки надання неякісних, не відповідних не тільки держстандарту, але й загальнолюдським вимогам освітніх послуг. За таких умов, держава повинна посилити контроль і відповідальність не тільки за державну, але й за альтернативні форми освіти.

Процеси гуманізації і гуманітаризації освіти, на думку багатьох, є не тільки необхідними і закономірними сьогодні, але і прямо випливають із сутності людської природи, культури. "Освіта це спосіб входження людини в цілісне буття культури, збагнення і здійснення індивідом родових і видових сенсів життя. Сам сучасний стан культурної свідомості протестує проти сцієнтистського, раціонально знанієвого, технократичного характеру освіти, загострюючи проблему його переходу на нову парадигму, а точніше на нове значеннєве і структурно змістовне наповнення" [2,106]. Процеси гуманізації і гуманітаризації, як переважно культурологічні феномени, будучи пріоритетними в освітній діяльності, безумовно, також значимі для виховання, як основної частини освітнього процесу.

В цей час постає питання про ідеологізацію чи деідеологізацію освіти, і як наслідок, гуманітарної політики. Очевидно, що гуманітарна політика, як усяка інша не може стояти окремо від суспільної ідеології, але ж вона не тільки політика, а в першу чергу гуманітарна. До чого може призвести ідеологізація гуманітарної сфери Україна вже має сумний досвід. Але ми також маємо не менш сумний досвід деідеологізації соціокультурного середовища, що призвело не тільки до багатоваріантності та толерантності, а до вседозволеності та кризи у соціокультурній сфері, засміченості її чужою, не завжди позитивною для нас ідеологією та масовою культурою, штампами, що не відповідають моральним нормам. З цього виходячи можна зробити висновок, що соціокультурна сфера повинна бути надідеологічною, тобто не самою підкорятися будь якій ідеології, а формувати її у суспільстві таким чином, щоб вона не входила у суперечку з загальнолюдськими цінностями та гуманістичними традиціями. З цієї позиції найголовнішою сферою гуманітарної політики є освіта, як механізм

Похожие работы