Читать реферат по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Особливості всмоктування та дозування лікарських препаратів у дітей. Зарядження енергією організму за допомогою дерев. Народні методи лікування. Народ" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Особливості всмоктування та дозування лікарських препаратів у дітей. Зарядження енергією організму за допомогою дерев. Народні методи лікування. Народні методи лікування Діти різного віку по-різному ставляться до ліків. Це треба враховувати під час призначення лікарської речовини. Чималу роль при цьому відіграє й спосіб приготу­вання препарату.

У дітей грудного віку ліки всмоктуються в шлунку інтенсивніше, аніж у дітей старшого віку, бо слизова оболонка у них тонка і містить більше лімфатичних судин. З віком інтенсивність цього процесу знижується.

При розладах травлення, рахіті, зниженні артеріального тиску, гострих інфекцій­них захворюваннях, високій температурі тіла може порушуватися швидкість усмок­тування ліків.

Прийом їжі часто погіршує всмоктування ліків із органів травлення, тому більшість препаратів дітям призначають за 20 — 30 хв до їди. Лікарські засоби, що подразнюють слизову оболонку шлунка, дають дітям безпосередньо перед їдою, під час їди або відразу після неї, хоча при цьому їх усмоктування та ефективність зменшуються.

За інгаляційного способу введення ліки діють як місцево, так і на весь організм, причому усмоктуються вони також і слизовою оболонкою носа. Не слід допускати впливу на слизові оболонки дихальних шляхів речовин, які дуже подразнюють їх. З великою обережністю треба призначати дитині аерозолі речовин, які розширюють бронхи.

Ректальний (через пряму кишку) спосіб уведення лікарських речовин характери­зується швидким усмоктуванням препаратів у прямій кишці. У разі введення всере­дину деякі лікарські засоби спричинюють у дитини нудоту, блювання, що сприяє швидкому їх виведенню із організму. Ці прояви відсутні, коли ті самі ліки вводити у вигляді супозиторію. Проте у дітей, особливо раннього віку, спостерігається недо­статність усмоктування, через що знижується ефективність препарату, збільшується імовірність виникнення ускладнень, аж до інтоксикації. У разі спазму сфінктера прямої кишки під час судом також неможливо ефективно використовувати цей спосіб уведення.

Вирішувати питання про спосіб уведення лікарської речовини та її форму пови­нен лікар, спираючись на особливості організму дитини.

Основним органом виведення лікарських речовин є нирки. У ранньому віці виді­льна функція їх розвинена недостатньо. У дорослої людини в нормі за 4 год виво­диться 95 % від уведеної рідини, а у дітей лише — 35 — 45 %. Тому більшість ліків у дітей молодшого віку виводиться значно повільніше, ніж у дітей старшого віку та у дорослих.

Характерною особливістю функціонування нирок у дітей грудного та молодшого віку є та, що навіть вода і такі катіони, як натрій, калій, магній та кальцій, повільно виводяться з організму. Тому в разі введення за короткий період великої кількості рідини можуть виникнути набряк мозку, судоми.

Дуже важливо дотримувати інтервалів між прийомом лікарських препаратів. По досягненні лікувального ефекту дозу зменшують і визначають підтримувальну дозу. За тривалого лікування дитини слід робити перерви між окремими його курсами.

Про ефективність препаратів з лікарських рослин у дітей свідчить практика вико­ристання їх для боротьби з різними хворобами. Проте одним із найскладніших питань фітотерапії є

Похожие работы