Читать реферат по истории: "Українознавство та сучасні дослідження фольклорного тексту" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Українознавство та сучасні дослідження фольклорного тексту

Вивчаючи етнічну культуру, міфологію, мову, так чи інакше доводиться звертатися до засобів та методів реконструкції фольклорного тексту. Існує реконструкція різних рівнів: відтворення тексту, жанру, обрядової структури, казкової композиції, сюжету та ін.

Найважливішим методологічним засобом є виявлення певної інваріантної форми на основі аналізу численних варіантів. Сама реконструкція прямо залежить від з’ясування, виявлення глибинної міфологічної семантики, що ховається за окремими формами ритуальної і побутової поведінки, засобами магічної практики, заборонами, ворожіннями, марновірними прикметами і повір’ями, конкретними символами та різними реаліями, що використовують у процесі обряду.

Для фольклориста стає зрозумілим, що в основі всіх значеннєвих компонентів культури існує єдина система – комплекс міфологічних уявлень про світобудову, притаманних певному соціуму. Ця система дуже по-різному проявляє себе в мовних стереотипах, фольклорних мотивах, образах і символах народного мистецтва. Вона ніде і ніяк як картина світу не проявлена, а відтворюється тільки в сумі всіх своїх фольклорно – етнологічних конкретизацій. Звідси: розв’язати складну проблему реконструкції світогляду українців можна тільки за умови комплексного вивчення всіх компонентів духовної культури в їх взаємодії. Тому для дослідника, що вивчає таку проблему, фольклор у цьому випадку не є об’єктом, пов’язаним з мистецтвом слова, а насамперед – елементом традиційної культури, фольклором у системі українознавства загалом.

Як продукт традиційної культури, фольклор переховує повну інформацію про неї. Так, фольклорні тексти можуть містити відомості про окремі факти побутової діяльності, ритуально-магічної практики, про предмети матеріальної культури і т. ін. З іншого боку, у фольклорі зберігаються і передаються у часі елементи архаїчного мислення, емпіричного знання, міфологічного уявлення про світ, релігійні вірування.

Разом з тим існує потреба розмежовувати ритуальний та міфологічний план значень у фольклорному тексті – аби розрізняти реальні (пов’язані з обрядом і побутом) та міфологічні витоки образу. Так, повторюваність у колядкових зачинах мотивів “високого дерева”, “гори”, “золотих стовпів” або “криниці”, “річки”, “мосту” у дворі господаря, до якого ідуть колядники, символізує для першого ряду (дерево – гора – стовп) зв’язок “верху” і “низу” космогонічної системи, а для об’єктів другого ряду (криниця – річка – міст) – ідею подолання водної межі, зв’язку з потойбіччям та предками, яких, власне, і символізують колядники.

Прямо пов’язані з цими уявленнями й інші колядкові мотиви: “прихід колядників здалеку”, “перехід через воду по мосту”, “стоптані черевики”. Марно було б шукати коренів цих фольклорних образів у реальній етнографічній практиці, бо тут йдеться про план міфологічного значення.

Так, мотив “зношеного взуття”, що безпосередньо пов’язаний із мотивом “далекої дороги” у потойбіччя, зустрічається не тільки у колядках, а й у казках, як “зношені залізні черевики” героїні, що розшукує свого коханого у тридев’ятому царстві, та легендах – як стоптане взуття дівчини, що тікає

Похожие работы