Читать реферат по основам права: "Проблеми і перспективи нового законопроекту про судоустрій" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Проблеми і перспективи нового законопроекту про судоустрій

У Верховній Раді України 27 грудня 2006 р. зареєстровано за № 2834 та № 2835 проекти законів України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" та "Про вне­сення змін до Закону України "Про статус суддів"], які були внесені Президентом України.

І хоча в назві цих законопроектів йдеться про зміни до чинних аналогічних законів, парламенту пропонується фактично прийняти нові редакції законів "Про судоустрій України" та "Про статус суддів".

Законопроекти стали логічним продовжен­ням затвердженої 10 травня 2006 р. Указом Прези­дента України "Концепції вдосконалення судів-ництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандар-тів"[2].

Незважаючи на ряд позитивних новацій, перше враження від даних законопроектів не­однозначне, зокрема насторожує половинчастий характер змін та удосконалень, що пропонується внести в чинне законодавство в галузі судоустрою та статусу суддів. При цьому має місце ігноруван­ня думки вітчизняної правової науки та суддів­ського корпусу й відірваність проектів від реаль­ного стану речей.

Саме на недосконалість чинного законодав­ства, яке регулює судоустрій та статус суддів, в своїх працях та публікаціях вказують відомі вчені В.Бринцев[3], А.Селіванов[4], І.Марочкін[5], Л.Москвич[6], А.Стрижак[7] та інші.

Внаслідок цього, законопроекти, на жаль, породжують більше проблем в становленні та реформуванні судової влади в Україні ніж усува­ють існуючі проблеми. Насамперед насторожує незрозумілий теоретичний підхід до підготовки законопроекту про судоустрій. Автори його в пер­шому ж реченні пишуть, що цей закон визначає правові засади функціонування судівництва в Україні — організації судової влади та здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, систему органів, відповідальних за належний рівень суддівського корпусу, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів[8].

Тобто, як бачимо, завдання законопроекту набагато ширші ніж судоустрій, тому що він охо­плює здійснення судовою владою однієї із її головних функцій — правосуддя, яка відповідно до Конституції України реалізується у формі кри­мінального, цивільного, господарського, адміні­стративного судочинства та судочинства у спра­вах про адміністративні правопорушення. А, як відомо, здійснення судочинства регулюється від­повідними процесуальними кодексами, а не зако­ном про судоустрій.

Звичайно така позиція, в намаганні охопити одним поняттям "судівництво" організацію судо­вої влади, здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, систему органів, відпові­дальних за належний рівень суддівського корпусу, систему та порядок здійснення суддівського сам­оврядування, а також загальний порядок забезпе­чення діяльності судів, заслуговує на увагу, однак вона, на жаль, не підкріплена як теоретично, так і практично.

Фактично автори проекту поспіхом повтори­ли основні помилки проблем судоустрою, які мають місце, як в Конституції України, так і в чинних законах України "Про судоустрій Украї­ни" та "Про статус суддів", і, таким чином, карди­нально нового нічого не запропонували.

Що ж

Похожие работы