Читать реферат по всему другому: "Нобелівський лауреат Ральф Джонсон Банч (Banche)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Нобелівський лауреат Ральф Джонсон Банч (Banche)

за вагому роль при підписанні чотирьох угод про перемир'я між Єгиптом, Йорданією, Ліваном і Сирією, з одного боку, та Ізраїлем, – з іншого

роки життя: 1904 - 1971 рр.

Ральф Банч, державний діяч США і міжнародних організацій, народився 7 серпня 1904 р. у Дейтройті (штат Мічиган) у родині перукаря. Лишившися батьків у 12 років, Банч із сестрою оселився в бабусі в Лос-Анджелесі. У Джефферсонівській школі він вважався кращим учнем класу. Поєднуючи роботу двірника і навчання, Банч спромігся на навчання в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, який закінчив 1927 р. зі ступенем бакалавра з міжнародних відносин. Ступінь магістра він одержує через рік у Гарвардському університеті, де продовжив курс з політології. Впродовж 1932 та 1933 років. Банч зробив турне до Африки з метою завершення роботи над докторською дисертацією про французьке колоніальне правління в Тоголенді (нині Того і Гана). Коли Гарвардський університет надав йому ступінь доктора філософії, Банч став першим темношкірим американцем, який досягнув таких успіхів у політології. 1928 р. Р.Банч стає викладачем політології Гавардського університету, а через рік – деканом факультету. 1936 р. він призначений співдиректором Інституту расових відносин при Свортмор-коледжі. Саме в цей період ним був опублікований «Всесвітній огляд рас». Продовжуючи розробляти теми колоніальної політики і расових відносин, Банч проводив дослідження в Північносхідному університеті, Лондонській школі економіки і Кейптаунському університеті в Південній Африці. Від 1938 до 1940 р. він співробітничає зі шведським соціологом Г.Мюрдалем (результати спільних досліджень були оприлюднені в «Американській дилемі»). Будучи членом делегації США на конференції 1944 р. у Думабартон-Оксі, Банч вніс чималий вклад у розділ підопічних територій Хартії ООН, де містилися принципи урядування колишніми колоніями країн, що потерпіли поразку в другій світовій війні. У січні 1946 р. Банч входить до складу делегації США на І сесії Генеральної Асамблей ООН. Згодом його призначають на посаду директора Департаменту ООН з опікування й інформації про несамоврядні території, де він здобув репутацію стійкого прихильника деколонізації. Під час арабо-ізраїльської війни 1948 р. були необхідні посередницькі здібності Банча. 1949 р. його «непереможний оптимізм» уможливив до підписання чотирьох угод про перемир'я між Єгиптом, Йорданією, Ліваном і Сирією, з одного боку, та Ізраїлем, – з іншого. 1950 р. Р.Банч був визнаний гідним Нобелівської премії миру, ставши першим темношкірим лауреатом. До самої своєї відставки 1971 р. Банч був радником Генерального секретаря ООН У.Тана. Помер він у Нью-Йорку 9 жовтня 1971 р.

Література:

Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.Нобелівська премія перші 100 років.Альфред Нобель і Нобелівські премії.http://www.nobel.org.ua/http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html

Похожие работы