Читать реферат по всему другому: "Нобелівський лауреат Менахем Бегін (Begin)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Нобелівський лауреат Менахем Бегін (Begin)

В ознаменування заслуг у справі миру на Близькому Сході

роки життя: 1913 - 1992 рр.

Ізраїльський державний діяч М.Бегін народився 16 серпня 1913 р. в польському місті Брест-Литовську (нині Білорусь). Він був сином старшини місцевої єврейської общини Вольфа Бегіна й Хасі Коссовської. З дитинства, увібравши переконаність батька в тому, що євреям судилося повернутися на батьківщину предків до Ізраілю, Бегін у десятирічному віці вступає до юнацької сіоністської організації, а в 16 років стає членом воєнізованого молодіжного формування “Бетар”. Закінчивши еврейську школу Мізрахі й польську середню школу, Бегін 1931 р. вступає до юридичного відділення Варшавського університету й здобуває ступінь доктора права. Протягом двох наступних років Бегін був генеральним секретарем чехословацького відділення, а в 1939 очолив польський “Бетар”. Тоді ж він одружився з Алісою Арнольд, у них народилися син і дві дочки. У травні 1939 р. Бегін був арештований за керівництво масовими маніфестаціями біля англійського посольства у Варшаві. Звільнено його було у зв’язку з наближенням німецьких військ до Варшави. 1940 р. Бегіна знову було заарештовано і відправлено у заслання до Сибіру. Невдовзі Бегін, як і тисячі полонених, був звільнений, і у складі польської армії, яка знаходилась на території Трансиорданії (нині Йорданія), в травні 1942 р. потрапив на землю Палестини. Бегін відновлює активну діяльність в організації “Бетар”, очоливши її групу в Єрусалимі. Згодом стає командиром групи “Іргун цвай леумі” національної бойової організації. Зі створенням незалежної держави Ізраїль 1948 р. напіввійськова організація “Ігрун” була перетворена в рух “Херут” (Свобода), який очолив Бегін. Протягом 30 років Бегін був членом кнесета (парламента), а 1977 р. став шостим прем’єр-міністром Ізраїлю й керував коаліційним урядом. Бегін займав жорстку лінію в зовнішній політиці. Він активно насаджував ізраїльські поселення на Західному березі річки Йордан і відновив напади на палестинські позиції в Лівані. В листопаді 1977 р. президент Єгипту Анвар Садат виступив з мирною ініціативою і заявив про свою готовність відвідати Єрусалим. Президент США Джеймс Картер запросив обох керівників на конференцію в Кемп-Девід (штат Меріленд). 30-денна конференція закінчилась церемонією підписання двох угод. В ознаменування спільних заслуг у справі миру на Близькому Сході Бегін і Садат були удостоєні Нобелівської премії Миру за 1978 рік. Однак надалі мирні надії стали поступово втрачати реальність. 6 червня 1982 р. Бегін розпочав воєнні дії в Лівані з метою розгрому місцевої організації звільнення Палестини. У вересні 1983 р. після тяжкої депресії (Ліванський конфлікт й смерть дружини ) Бегін заявив про своє рішення піти у відставку.

Література:

Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.Нобелівська премія перші 100 років.Альфред Нобель і Нобелівські премії.http://www.nobel.org.ua/http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html

Похожие работы