Читать реферат по истории: "Часопис «Українознавство» (2001-2006) – яскравий зразок сучасного фахового наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософ" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Часопис «Українознавство» (2001-2006) – яскравий зразок сучасного фахового наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософського, педагогічного видання для вчених, освітян, студентів і всіх небайдужих громадян незалежної України

13 лютого 2001 року Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України видав свідоцтво № 4863 про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – журналу «Українознавство». Таке коротке і сухе статистичне повідомлення – що, де, коли… А скільки за ним криється життя, боротьби, праці, емоцій і віри! Саме так – Віри в Україну, Надії на кращу долю для Батьківщини, Любові до Вітчизни й до багатомільйонного українського народу. Недаремно українознавство – це не тільки цілісна система інтегративних наукових знань про Україну, українців і світове українство у просторі й часі, це й своєрідна національна філософія – це українолюбство! Любити свою країну, народ, природу, культуру, мову… Але любити треба не самозакохано, не себе улюбленого в Україні, а неповторну, єдину Україну в собі, віддаючи рідний землі, яка тебе породила, всього себе, без останку, без винятку. Чим більше ви подаруєте любові Україні, тим більше її отримаєте у відповідь, тому що українолюбство – це, насамперед, уміння присвятити своє життя, свою наснагу, свою працю Батьківщині в ім’я її сьогодення та майбуття. На жаль, не кожному українцеві це вдається, проте не перевелися ще на нашій землі справжні лицарі. Одним з них є Петро Петрович Кононенко – академік Академії наук Вищої школи України, Української Вільної академії наук (США), Міжнародної слов’янської академії, Української академії політичних наук, лауреат Міжнародної премії імені Й.-Г. Гердера та премії імені Ярослава Мудрого, президент Міжнародної асоціації «Україна і світове українство», доктор філологічних наук, професор, літературний критик, історик і теоретик літератури, історик і теоретик українознавства, поет, прозаїк, директор НДІУ МОН України.

Саме П. Кононенко був ініціатором й організатором наукового періодичного українознавчого видання, доклав до цього складного процесу весь свій потужний досвід і талановитий хист вченого-українознавця. Отримавши офіційне свідоцтво на право видання часопису «Українознавство», Петро Петрович став його головним редактором і головою редакційної колегії, взявши на себе нелегку, але дуже важливу місію – створення модерного наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософського і педагогічного журналу, в якому би фахово досліджувалося минуле, сучасне і майбуття України, українців і світового українства.

Дехто може закинути, що, мовляв, у незалежній Україні існує стільки журналів, альманахів, наукових записок, збірників, щорічників та інших періодичних видань, які в тій чи іншій мірі вивчають українську проблематику, що поява ще одного не стане видатною подією і не вплине істотно на ситуацію в Україні. Дозволимо собі не погодитися з цим. У першому ж числі часопису П. Кононенко як головний його редактор виголосив принципове наукове патріотичне кредо вчених-українознавців і їх нового видання: «Журнал "Українознавство" виходить у світ на межі тисячоліть. На межі, що відділяє десятиліття

Похожие работы