Читать реферат по основам права: "Правові та організаційні заходи боротьби з піратством" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат

на тему:

Правові та організаційні заходи боротьби з піратством При зростанні транснаціональних економічних зв’язків наша молода держава поступово починає стикатися з новими проявами організованої злочинності, які маючи міжнародний характер, являють собою все більшу суспільну-небезпечність, що несе загрозу не лише встановленим порядкам окремої держави, а й усьому цивілізованому світовому співтовариству, підриваючи його політичну, економічну, соціально-культурну та моральну безпеку і стабільність.

Одним із таких проявів є морське піратство, яке, на перший погляд, є менш поширеним злочином ніж корупція, контрабанда, незаконний обіг наркотиків, відмивання коштів, набутих злочинним шляхом, посадові злочини і т. ін. На жаль, це так здається лише на перший погляд, адже, як свідчить міжнародний досвід та аналіз останніх випадків піратства, сучасна форма морського розбою досить змінилася: вона починає включати нові тенденції розвитку міжнародної організованої злочинності – контрабанду наркотиків, зброї (в тому числі зброї масового знищення), трансплантаційних органів та анатомічних матеріалів людини; міжнародної організованої злочинності (особливо у сфері торгівлі людьми і “кіднепінгу”) та тероризму, які за оцінками західноєвропейських юристів формують собою “нові ризики”, що досить суттєво загрожує міжнародній безпеці та правопорядку [1, с. 3–5].

Географічно найбільш небезпечними вважаються води Південної та Центральної Америки (Карибське море, Коста-Ріка, Бразилія, Колумбія), Західне та Східне узбережжя Африки (район Гвінейської затоки, територіальні води Нігерії, Анголи та Сомалі), райони Південно-Східної Азії та Азійсько-Тихоокеанський регіон. Особливо вирізняється Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де в 90-их роках відбулося більше 2/3 актів піратства у світі. Цікаво, що після 17 інцидентів піратства проти російських суден в 1992 році, усередині 1993 року навіть була розгорнута група бойових кораблів ВМФ Росії з метою захисту судноплавства.

Відомо, що провідне місце у світовій зовнішньоторговельній діяльності належить морським перевезенням. Сьогодні майже 80 відсотків міжнародних комерційних транспортувань здійснюється морем. Для цього задіяно близько 46 тис. суден, 80 тис. портових комплексів світу. І майже на 30 млрд. доларів світова система перевезень щорічно несе збитків через напади піратів на судна. За останні 10 – 15 років “піратські сили” значно активізували свою діяльність. Так, якщо у 1991 році було зафіксовано 100 випадків нападу морських піратів на судна, то у 1999 – 300, у 2000 – 471, у 2003 – 282 [2].

За даними міжнародного Центру по боротьбі з піратством у Куала-Лампуті (Малайзія) в 2004 році сталося 355 піратських нападів. Тільки поблизу берегів Сомалі за шість місяців 2005 року зареєстровано 23 випадки, у тому числі – напад на вантажне судно “Панагія” з українським екіпажем. Більше того, таке живуче явище, як піратство, починає набирати самостійних, міжнародних рис, набуваючи загрозливих розмірів. Іноземні експерти вважають проблему піратства серйозною та достатньою для необхідності безпосереднього впливу на світову безпеку і такою, яка потребує адекватного розвитку рівня регіонального співробітництва у цій сфері.

Так, в одній з доповідей Міжвідомчої робочої групи

Похожие работы