(Назад)
(Cкачать работу)
Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!
4,80 | 4,92 | 4,98 | 5,05 | Для визначення кількості енергії, що вивільняється в організмі, застосовуються методи прямої і непрямої калориметрії. Більш доступним у виробничих умовах є другий метод. Він ґрунтується на визначенні кількості спожитого організмом кисню і виділеного вуглекислого газу. Якщо працівник, наприклад, за 10 хвилин поглинув 5950 см3 кисню і видихнув 4200 см3 вуглекислого газу, то дихальний коефіцієнт дорівнює 0,7 (4200 : 5950). Згідно з таблицею, енергетична вартість 1 л кисню при такому дихальному коефіцієнті становить 4,7 ккал. Перемноживши кількість спожитого у процесі праці кисню на калоричний еквівалент, можна обчислити затрати енергії. Значить, за 10 хвилин працівник витратив біля 28 ккал енергії (5,95 · 4,7). Витрати енергії за 1 хвилину в цьому випадку дорівнюють 2,8 ккал. На практиці часто калоричний еквівалент при розрахунках беруть на рівні 5 ккал. Збудження, яке виникає в м’язових волокнах, викликає хімічні процеси, наслідком яких є їх скорочення. Первинною ланкою в ланцюгу хімічних реакцій є розпад АТФ на аденозиндифосфорну і фосфорну кислоти. При цьому з кожної грам-молекули АТФ вивільняється 10000 кал: АТФ → АДФ + Н3РО4 + 10000 кал. Енергія, що вивільняється внаслідок цієї реакції, використовується для виконання механічної роботи і частково переходить у теплову. Зруйновані молекули АТФ мають відновлюватися, щоб м’яз міг знову скорочуватися. Ресинтез (відновлення) АТФ полягає в приєднанні до АДФ, що утворилася при розпаді АТФ, молекули фосфорної кислоти. Ця реакція вимагає енергії. У м’язах є речовини, що містять енергію (вуглеводи, жири, білки). Проте ця енергія може вивільнятися лише при їх розпаді. Ресинтез АТФ відбувається двома шляхами: анаеробним (за рахунок розпаду речовин без участі кисню); аеробним (за рахунок розпаду речовин при їх окисленні). Ресинтез АТФ анаеробним шляхом відбувається за рахунок креатинфосфорної кислоти, яка реагуючи з АДФ, віддає їй фосфорну кислоту і відновлює АТФ. Однак запас креатинфосфорної кислоти в м’язах обмежений, тому потужнішим анаеробним механізмом ресинтезу АТФ є реакції розпаду вуглеводів (глікогену, глюкози) до молочної кислоти. Вивільнювана при цьому енергія акумулюється у фосфорних сполуках. Молочна кислота є проміжним продуктом розпаду вуглеводів, нагромадження якої зменшує працездатність м’язів. Ресинтез АТФ аеробним шляхом відбувається за рахунок окислювального розпаду вуглеводів, жирів та інших речовин до вуглекислоти і води — кінцевих продуктів, які виводяться з організму. При цьому вивільняється велика кількість енергії, яка забезпечує ресинтез АТФ з молочної кислоти. За участю кисню п’ята частина молочної кислоти окислюється до вуглекислоти і води, а енергія, що при цьому вивільняється, використовується для ресинтезу АТФ, глікогену, фосфаткреатину з решти молочної кислоти. Обидві фази при роботі м’язів відбуваються одночасно, що забезпечує своєчасне виведення з організму кінцевих продуктів розпаду. Це так званий «стійкий стан». Основний і функціональний обмін енергії У стані спокою енергія витрачається на синтез різних речовин та на роботу органів і систем організму. Кількість енергії, яку витрачає організм у стані повного м’язового спокою, натщесерце і при температурі 18—20° С, називається
основним обміном. У стані спокою
