Читать реферат по всему другому: "Збагачення корисних копалин" Страница 2
- 1
- 2
(Назад)
(Cкачать работу)способи збагачення: ручне або механічне відбирання (золото), промивання на конвеєрі під душем (для порід, що містять пісчано-глинисті домішки); промивання з допомогою поршневої відсадної машини; флотаційне збагачення – шляхом продування повітря через сировину, що знаходиться в пульпі; магнітна сепарація (для магнітної сировини).
Для видалення з сировини вологи, вуглекислого газу і особливо сірки часто застосовують випал руди у випалювальних печах тунельного типу. При цьому залізняк F2О3 іноді переходить у магнітний стан – Fe3О4. 4 Окусковування концентратів
Після збагачування концентрація заліза в руді збільшується до 60-70 %. Але при добуванні, транспортуванні, перевантажуванні, збагаченні частина корисної копалини настільки подрібнюється, що стає непридатною для використання у доменному процесі. Тому дуже подрібнену руду або концентрат окусковують, тобто переробляють на агломерат або окатиші.
3.3.4.1 Виробництво агломерату. Шихту для агломерату готують із дрібних концентратів, колошникового пилу, подрібненого палива і вапняку. Після перемішування шихту спікають при температурі 1100-1200ºC на спеціальних агломераційних машинах. При цьому паливо згорає, сірка вигорає, Fe2O3 частково відновлюється до FeО. Утворюються пористі спечені куски матеріала, який називають агломератом (офлюсованим).
3.3.4.2 Виробництво окатишів. 90 % концентрату у вигляді пилу змішують з 1 % бетоніту (дрібнодисперсна глина) і 9 % вапняку. Потім суміш ретельно перемішують, уволожнюють і подають до тарільчатого гранулятора де вона окупчується, перетворюється в гранули розміром 10-20 мм. З допомогою стрічкового конвейера гранули поступають на сушку і відпал. При температурі 1200 ºC гранули зміцнюються. Після вистигання вони відвантажуються для використання у доменній печі.
Таким чином, вихідними матеріалами, що поступають з гірничодобувної промисловості до металургії є: руда, концентрат, агломерат, окатиші, вугілля і вапно.Література 1 Андреев С.Е. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых. –М.: -1978.
2 Ассонов В.А. и др. Буровзрывные работы. –М.: -1980.
3 Бакс Карл. Богатства земных недр. –М.: -1986.
4 Буяновский Н.И., Лесницкий В.А. Буровые машины и механизмы. –М.: -1968.
5 Вайсберг В.М. Экспуатация дробильных и измельченных установок: справочное пособие. –М.: -1986.
6 Власов В.П. Технология производства кускового торфа. М.: 1974.
7 Володин Ю.И. Разведочное бурение. –М.: 1972.
8 Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и материаловедение. –М.: -1990.
9 Дробаденко В.П. и др. Техника для подземных работ. –М.: -1976.
10 Единые правила безопасноти при взрывных работах. –М.: -1987.
11 Кирсаков А.Н. Буровые машины и механизмы. –М.: 1981.
12 Кухарь А.С. и др. Производство агломерата. –Кривой Рог: -1979.
13 Механизация взрывных работ: Справочник./А.М. Бейсбаев и др. –М.: -1992.
14 Основы технологии важнейших отраслей промышленности/Под. Ред. Сидорова. –М.: -1971.
15 Соколов Р.С. Химическая технология, т.1 –М.: -1999.
16 Сулименко Е.И. Производство окатышей. –М. –1988.
17 Технология важнейших отраслей промышленности/Под ред. Гринберга. –М.: -1985.
- 1
- 2
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы