Читать реферат по эктеории: "Знання в управлінні розвитком компаній" Страница 4
переходить на матричну організаційну структуру, яка здатна сконцентрувати необхідні зусилля для вирішення конкретних завдань; з метою вирішення проблем формуються команди із працівників різних функціональних підрозділів; при вирішенні проблем акцентується на швидкому прийнятті рішень при роботі в командах; скорочується число менеджерів у штаб-квартирі компанії, решта об’єднується у багатофункціональні команди з метою консультування менеджерів підрозділів, але без запровадження директивного управління; система матеріального заохочення стимулює командні, а не особисті досягнення; програми навчання персоналу спрямовуються на розвиток співробітництва і командних навичок роботи; керівництво компанії заохочує інновації та експерименти.
Слід відмітити, що далеко не кожна компанія успішно долає навіть першу стадію свого розвитку. Тільки найбільш ефективні інноваційні компанії здатні переходити від одного етапу до іншого. Цьому сприяє сприятливе домінування внутрішніх сил над слабостями, сприятливе співвідношення між зовнішніми загрозами та внутрішніми можливостями, а також неперервне навчання кожного працівника організації.
Знання – це, в першу чергу, думки і досвід, підходи та ідеї щодо того, як повинне бути організоване виробництво і взагалі життя, яким повинний бути продукт, щоб задовольняти всі зростаючі потреби людини і т.п. Ці знання виявляються в навичках і уміннях людей і закріплюються у виді організаційної культури, брендів, патентів, ліцензій, організаційних структур, методів взаємодії підприємств і установ, тобто у вигляді елементів інтелектуального капіталу.
Таким чином, в даній статті пропонується організаційні знання вважати важливою складовою нематеріальних активів компанії, тобто активом, який потенційно є джерелом стійкої конкурентної переваги. Конкурентні переваги компанії можуть бути постійними тільки за умови змін у напрямку постійного удосконалення.
Постійне удосконалення не може відбуватися без неперервного навчання – важлива компонента розвитку організаційних знань. При цьому ключовим моментом є навчання через діяльність, спільну роботу і вирішення проблем. У керівників і підлеглих існує потреба навчитися бачити та вирішувати проблеми таким чином, щоб вони рідше виникали у майбутньому. Компанії повинні винагороджувати спроби вирішення проблем, надавати для цього необхідну інформацію, приймати на роботу людей, які хочуть вчитися.
Важливо, щоб керівництво володіло необхідними знаннями, які б дозволяли визначати напрямки постійного удосконалення діяльності компанії, діяльності працівників. Розуміння природи організаційних знань дозволяє створювати умови, в яких знання накопичуються, розподіляються, координуються і, насамперед, ціняться як джерело відмінних особливостей і конкурентної переваги. Організаційні знання повинні формувати основу для розвитку відмінних особливостей компанії. Для того щоб ефективність бізнесу підвищувалася в цілому, організаційні знання необхідно використовувати у кожному бізнес-процесі. Розподіл знань є життєво важливим для організації.
Окрім відмінних особливостей компанії в цілому, кожний працівник компанії володіє цілим рядом індивідуальних знань та компетенцій. На
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы

(Назад)
(Cкачать работу)