Читать реферат по лингвистике, филологии, языкознанию: "Футуризм і бароко: осі перетину" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Футуризм і бароко: осі перетину Футуризм полягав не тільки на зображеннях машин, моторів та інших винаходів. Взагалі йшлося про переміну змісту, що тісно пов’язане було з розумінням нової дійсності, а також про переміну матеріалу, за допомогою якого був виражений цей зміст. Матеріалом, а одночасно знаряддям творчості футуристів-поетів було ніщо інше, як слово. Саме слово стало об’єктом експериментування, і то не тільки у відношенні до його змісту, але також до способу його графічного зображення.

Літературі футуризму притаманна була схильність “іконізувати вербальний знак” [5, 72]. Цей образ мав бути прямою аналогією до реального явища, скороченням, синтезом, квінтесенцією, незалежною від змісту. Подібно як в іконі, так і в поетичному образі план змісту та план вираження мали взаємно проникати. Футуристи звертають більшу увагу на форму твору, ніж на зміст. Уклад літер, складів, слів та шрифти відволікали увагу від змісту, на користь візуалізації власне форми. Матеріалізації мови служили збіги слів в стилі “простір-ніщо”, “зуби-лампи”, а також ті слова, які описували галас, запах, вагу або інші фізичні властивості предметів [5, 72].

Справді важко відшукати якийсь конкретний зміст у вірші, скомпонованому з уламків слів або еліптичних конструкцій чи фраз із деформованими сполучниками. Виникає враження, що слово ще не сформувалося або ж уже почало втрачати форму. Суттю стає сам процес формування змісту, як наприклад у вірші Михайля Семенка:

“Гкбквкдкнктк

ру оро

о

? с ?” [8, 47]

Цей твір зосереджуються на поодиноких буквах. Βін реалізує принципову “не диференційованість” форми і змісту. Відбувається трансформація художньої мови, цілої її структури. Це справжня атака на граматику, синтаксис, лексику. Це мов би повернення до періоду, коли мова лише формувалася, до своєрідної “мовної архаїки”. Нові засоби, якими користувалися футуристи, виникали із потреби пошуків новаторських способів кодування тексту, тобто надавання йому якоїсь семіотичної (значеннєвої) системи, яка автоматично накидає відповідній метод відчитування тексту. За Ю.Лотманом, “генеруванню смислу” служить перемикання із однієї “системи семіотичного усвідомлення тексту в іншу” [4, 436]. Така складна, багатосмислова побудова тексту, яка вимагає застосування різних методів розуміння значень, окреслюється, за Лотманом, як “текст у тексті”. Відмінно закодовані, змістові елементи тексту взаємно проникають, утворюючи “риторичну побудову” [4, 436]. Спосіб її перцепції залежить від двох головних чинників - “авторської побудови” і “читацького сприйняття тексту” [4, 436]. Іншими словами, смисли, які накладаються в тексті, можна зрозуміти за умови відповідно збудованої конструкції тексту, а також наявності читацьких здібностей розшифрувати смисли. “З позиції іншого способу кодування текст набуває рис підвищеної умовності, відзначається його грайливий характер, іронічний, пародійний, театралізований тощо зміст” [4, 436]. Коли змінюються внутрішні межі тексту, а також його умовність і закодованість, змінюється ціла його структура. Тоді загострюється момент гри у тексті. Річ у тому, що в футуристичній поезії змістові елементи тексту постійно балансують на межі внутрішнього і зовнішнього. Елементи, які в одній

Похожие работы