Читать реферат по основам права: "Адміністративно-процесуальна діяльність" Страница 11

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

діяльності загальними судами; 2) здійснення такої діяльності спеціальними адміністративними судами.

Основна риса адміністративної юстиції проявляється в її органі­заційному уособленні від органів та структур, що виконують вико­навчі функції. Адміністративна юстиція — це правосуддя, судова гілка влади. Разом з тим це окрема адміністративна гілка правосуд­дя. Процес в адміністративних судах, незважаючи на деякі особли­вості, будується на зразок загального судового процесу.

Для України інститут адміністративної юстиції — явище не нове. Законодавство короткочасного періоду існування самостійної Українсь­кої держави (1917-1920 pp.) не обходило своєю увагою питання діяль­ності органів адміністративної юстиції. Конституція Української Народ­ної Республіки 1918р. встановила, що судова влада в рамках цивільного, кримінального та адміністративного законодавства здійснюється вик­лючно судовими органами. При цьому адміністративно-юрисдикційна діяльність адміністративних органів обмежувалася законом.

Проектом Основного Державного Закону УНР в період існування Директорії (1920 p.) передбачалося введення у судову систему України Вищого Адміністративного Суду. Цей суд повинен був розглядати та вирішувати, додержуючись судового порядку, питання про законність розпоряджень адміністративних органів та органів самоврядування.

Зараз можна виділити такі особливості адміністративної юстиції. По-перше, здійснення судовими органами правосуддя по адміністративних справах. Адміністративна юстиція — це правосуддя, а не виконавча ділян­ка. По-друге, процес розгляду адміністративних справ побудований на зразок загального судового: він є гласним, публічним, має елементи зма­гальності. При цьому специфіка адміністративних справ така, що їх роз­гляд вимагає особливих організаційних форм і спеціальної суддівської кваліфікації, оскільки вирішення адміністративних справ потребує, крім досконалого знання законодавства, насамперед адміністративного, ще й знання державного управління та інших сфер діяльності.

Таким чином, адміністративна юстиція — це встановлений зако­ном порядок розгляду і вирішення в судовій процесуальній формі справ, що виникають у сфері державного управління між громадянами чи юридичними особами, з одного боку. та органами державного управ­ління (посадовими особами), — з іншого, здійснюваний загальними або спеціально створюваними для вирішення правових спорів судами.

У цілому адміністративна юстиція являє собою один із засобів обмеження виконавчої влади, а адміністративні суди — засіб реалі­зації принципу розподілу влади, додатковий захисний механізм суб'єк­тивних прав і свобод громадян.

Необхідність кардинального реформування системи адміністративно-юрисдикційних органів обумовлена низкою чинників.

Перш за все це недостатньо високий якісний рівень розгляду справ про адміністративні правопорушення колегіальними органа­ми (адміністративними комісіями, виконкомами сільських та селищ­них рад). Навряд чи можна говорити про високий професіоналізм їх членів, що працюють у цих органах на громадських засадах.

Не завжди об'єктивно розглядають справи й органи, які здійсню­ють контрольно-наглядові функції (наприклад, різного роду дер­жавні інспекції), оскільки