Читать реферат по химии: "Класифікація твердих горючих копалин" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Класифікація твердих горючих копалин

В основу генетичних класифікацій викопного вугілля покладені знання про їхню хімічну природу і походження. Вони повинні служити надійною основою для створення промислових класифікацій і давати рекомендації для раціонального використання кожного виду горючої копалини.

Перша генетична класифікація вугілля була запропонована німецьким палеоботаніком Потоньє. Він виділив у викопному вугіллі три основних класи: 1) гуміти, 2) сапропеліти, 3) біоліти.

Пізніше Ю.А.Жемчужников запропонував свою генетичну класифікацію, у якій виділив дві групи (гумоліти і сапропеліти), а кожну групу розділив на два класи (1--гуміти, 2--ліптобіоліти, 3--сапропеліти і 4--сапроколліти).

Гуміти утворилися з вищих рослин, а сапропеліти -- з нижчих рослин і тваринного планктону. Пізніше був виділений проміжний клас гуміто-сапропелітового вугілля. Аронов і Нестеренко розділили вугілля на чотири генетичних класи: гуміти, ліптобіоліти, сапропеліти й особливо тверді горючі копалини. Перераховані класифікації не мають принципових відмінностей і використовуються для дослідження впливу генезису вугіль на їхні властивості.

З усіх класів вугілля найбільш поширені і повно вивчені гуміти.

Сапропеліти істотно відрізняються від гумітів відсутністю шаруватості, однорідним складом і дуже високою густиною.

При аналізі ізометаморфного вугілля було встановлено, що воно відрізняється за своїми фізичними і хімічними властивостями. Вивчення якісних показників вугілля у залежності від виходу летких речовин показало, що всі донецьке вугілля в ряді метаморфізму за відповідними характеристиками розташовуються смугою, обмеженою лініями максимальних і мінімальних значень виходу летких речовин. Видавський встановив, що при одному й тому ж ступені вуглефікації вугілля має різні елементний склад і властивості, і пояснив це різною окисною здатністю, а надалі, розглядаючи умови утворення, увів поняття "відновленість", більш відповідне хімічному перетворенню органічних речовин у процесі утворення гелефікованої речовини, яка представляє основний петрографічний компонент донецького вугілля.

Відновленість вугілля -- один з головних генетичних факторів, що обумовлюють розмаїтість їхніх властивостей. Утворення вугілля різних типів за відновленістю обумовлено палеогеотектонічною обстановкою, геохімічним складом води і мінерального середовища, у якому відбувалося вуглеутворення.

Поняття про ступінь відновленості вугіля виникло на базі виявлених розходжень хіміко-технологічних властивостей ізометаморфного вугілля Донбасу. Вугілля, яке містить велику кількість кисню і має меншу теплоту згоряння, гіршу спікливу здатність і меншу розчинність в органічних розчинниках, було названо "менш відновленим", а вугілля з протилежними властивостями -- "більш відновленим". Це явище пояснюється різними первинними умовами утворення вугілля. Пізніше були виявлені особливості петрографічних характеристик і хімічного складу різновідновленого вугілля усього ряду вуглефікації для різних родовищ і басейнів.

Встановлено, що вплив відновленості позначається, насамперед, і найбільш яскраво на властивостях вітринітів. Тому розподілу на типи за відновленістю піддається тільки

Похожие работы