Читать реферат по географии, экономической географии: "Визначте суть взаємодії між ґрунтом і рослинами та поясність ґрунтове повітряне живлення рослин. Визначте фазовий склад ґрунту. Розкрийте теоретичні о" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

КОНТРОЛЬНАРОБОТА

Визначте суть взаємодії між ґрунтом і рослинами та поясність ґрунтове повітряне живлення рослин. Визначте фазовий склад ґрунту. Розкрийте теоретичні основи вапнування кислих ґрунтів та гіпсування солонців

ПЛАН

1. Визначте суть взаємодії між ґрунтом і рослинами та поясність ґрунтове повітряне живлення рослин

2. Визначте фазовий склад ґрунту

3. Розкрийте теоретичні основи вапнування кислих ґрунтів та гіпсування солонців

1. Визначте суть взаємодії між ґрунтом і рослинами та поясність ґрунтове повітряне живлення рослин

Між грунтом і рослинами відбувається тісна взаємодія по різних напрямках: рослини і грунти взаємозбагачуються різними мінеральними та органічними сполуками, рослини впливають на температурний та повітряний режим грунту тощо.

Ґрунтове повітря - важлива складова ґрунту. Його вміст у ґрунті є однією з основних умов життя рослин. Без доступу повітря та вільного його обміну не можуть жити у ґрунті також: аеробні мікроорганізми ґрунту (гриби, водорості, бактерії) та ґрунтова фауна.

Кисень ґрунту є активним чинником ґрунтоутворення, бере участь в окисленні мінеральних та органічних речовин, зумовлює кругообіг вуглецю, азоту, фосфору.

Ґрунтове повітря є джерелом вуглекислого газу, який використовується рослинами у процесі фотосинтезу. За підрахунками, від 38 до 72 % усієї кількості СО2, яка йде на формування врожаю, рослина бере з ґрунту.

З ґрунтового повітря бульбочкові азотофіксуючі бактерії поглинають азот, а водяна пара, яка міститься у повітрі, має велике значення у річному і добовому балансі води у ґрунті.

Ґрунтове повітря перебуває у тісному зв'язку з рідкою і твердою фазами ґрунту.

Перші відомості про склад ґрунтового повітря були одержані ще у 1824 році відомим французьким ученим Ж. Буссенго. Цінні дослідження ґрунтового повітря віднайшли у першій половині XX ст. А. Дояренко, Б. Кін, Е. Рассел та ін.

Повітроємність ґрунту - це та частина об'єму ґрунту, II яка зайнята повітрям при певній вологості. Загальну повітроємність можна визначити за формулою:

ПЄ = ПЗ- ГВ,

де ПЄ - загальна повітроємність, %; ПЗ - пористість ґрунту загальна, %; ГВ - гігроскопічна вологість ґрунту,%.

Повітроємність ґрунту залежить від його гранулометричного складу, щільності складення, ступеня структурності. За характером впливу на стан ґрунтового повітря необхідно розрізняти капілярну і некапілярну повітроємність. Капілярну повітроємність представляє ґрунтове повітря, яке міститься у капілярних порах (менше 0,01 мм), а некапілярну - у некапілярних порах (понад 0,01 мм).

Високий відсоток капілярної повітроємності вказує на малу рухомість ґрунтового повітря, сповільнене транспортування газів у межах ґрунтового профілю, високий вміст защемленого і сорбованого повітря.

Істотне значення для забезпечення нормальної аерації ґрунтів має некапілярна повітроємність, або пористість аерації, тобто повітроємність міжагрегатних пор, тріщин і камер. Вона включає великі пори, міжструктурні пустоти, ходи коренів і червів у ґрунтовій товщі і пов'язана здебільшого з вільним ґрунтовим повітрям.

Повітропроникність ґрунту - здатність ґрунту пропускати через себе повітря. Вона характеризує швидкість


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы