Читать реферат по культурологии: "Світова й українська культура середини і кінця ХІХ ст." Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Від середини ХІХ ст. відбувається розгалуження стилів у всіх видах мистецтв. Тепер в одну добу співіснують різні стилі у кожному виді мистецтва (живописі, літературі, музиці, архітектурі тощо). В архітектурі панує еклектика, звернення до стилю класицизму, ренесансу, елементів бароко. В образотворчому – живописі, скульптурі – класико-академізм, поряд з ним романтизм, реалізм. Як протиставна реакція на академізм виникає імпресіонізм. В музиці співіснують романтизм, неоромантизм, реалізм (опери Верді), імпресіонізм, веризм (натуралізм).

Реалізм як стиль і метод творчості – це художня система, обґрунтована теорією та естетично усвідомленим досвідом. Митці-реалісти звертаються до сучасності в усіх її проявах з опорою на точну науку. Чітка і зрозуміла мова замінила “музичну“ розпливчастість мови романтизму. Це пов’язано також і з підвищенням загального зацікавлення в суспільстві до точних наук. Зокрема, праця Ч. Дарвіна “Про походження видів шляхом природного відбору” вплинула і на погляди в соціології (Іполіт Тен). Метод реалізму виник в результаті як стрімкого піднесення матеріального виробництва, так і поширення позитивізму у філософії. Реалізм існував у мистецтві й попередніх епох, античний реалізм (Гомер, Фідій), ренесансний реалізм (Рафаель, Шекспір), бароковий реалізм (Рембрандт, Рубенс).

Реалізм ХІХ ст. виник на основі мистецтва Караваджіо, Коро (У картинах Каміля Коро “Венеція”, “Перерване читання”, “Візок з сіном” – ясна, точна техніка, гармонія), голландських майстрів, Давіда, Констебла, Стендаля, Бальзака. Батьківщиною реалізму можна вважати Францію після революції 1848 р. Одним з перших визначних реалістів-живописців був Ґюстав Курбе (1819-1877). Його картина “Похорон в Орнані” є класичним зразком реалізму в живописі. Тут відтворено цілу галерею портретів, картина вирізняється єдністю виразу деталей і цілості, поважним і суворим ритмом композиції, точною психологічною характеристикою персонажів, гармонією і поміркованістю барв, накладених соковитим штрихом. Головна ідея реалізму Курбе – це віра в активні сили людини в земному житті. Ґ. Курбе застосував термін реалізм до творчості ХІХ ст.: Все життя стає сферою мистецтва, головно – критично зображена гидотність повсякденності, гола правда, аналітичний розгром мрії, об’єктивізм, конкретність, зрозумілість, заперечення можливості чисто “духовного осягнення”, фотографічність, деталізованість, стислий і ясний літературний опис. Від попередньої доби Просвітництва реалісти успадкували віру ві історичний прогрес як прогрес розуму. Якщо романтики протиставили самотність людини – стихії могутньої історії, трагізм ідеальних поривів – убогій і ворожій дійсності, то письменники-реалісти намагалися усвідомити індивіда в контексті розвитку суспільства, критикували його вади і протиріччя.

Французькі художники-реалісти об’єдналися в групу “барбізонців” – Теодор Руссо, Шарль Добіньї, Жан-Франсуа Мілле. Вони намагалися об’єктивно відобразити рідну природу, світ праці людей (Ж.Ф.Мілле “Сіяч”, “Збирачки колосків”). На картинах Оноре Домє “Дон Кіхот”, “Різник”, “Спогади”, “Емігранти” – сатира, карикатура, алегорія, гротеск, трагічність.

Реалістичний напрям в

Похожие работы