Читать реферат по географии, экономической географии: "Система насінництва кукурудзи" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Виробництво високоякісного гібридного насіння кукурудзи — досить трудомісткий і складний процес. Успіх його залежить від уміння насіннєводів досягати максимальної запрограмованої генетичної основи матеріалу, який розмножується, сортової чистоти, фізичної повноцінності, високих посівних і врожайних якостей насіння.

Основа системи насінництва кукурудзи (і сорго), яка була прийнята ще в 1976 році з деякими доповненнями зберігається до цього часу. Перша її ланка — науково-дослідні заклади — оригінатори нових гібридів і сортів кукурудзи. На них покладені наступні обов’язки: покращувати батьківські форми гібридів і сортів, продукувати вихідний насіннєвий матеріал (оригінальне насіння та еліту), надавати допомогу насінгоспам. Складовою цієї ланки є дослідні господарства науково-дослідних установ та навчальних закладів. Вони репродукують оригінальне та насіння першої репродукції всіх самозапилених ліній і сортів, простих міжлінійних гібридів як батьківських форм районованих гібридів, а також насіння еліти районованих сортів кукурудзи для продажу спеціалізованим насінгоспам. Загальна кількість дослідно-виробничих господарств в Україні біля 170.

Друга ланка — спеціалізовані насінницькі господарства. Вони продукують насіння районованих простих, трилінійних, подвійних та інших гібридів і сортів кукурудзи. Сіють кукурудзу в сільськогосподарських підприємствах насінням гібридів першого покоління, а сортами — не нижче ІІІ репродукції. До системи насінницьких господарств входять і насіннєобробні заводи. Вони зобов’язані висушити, обмолотити, відкалібрувати і протруїти насіння кукурудзи, довести посівний матеріал до необхідних кондицій і продавати його кукурудзосіючим господарствам, фермерам та орендаторам.

Насінництво кукурудзи розпочинається з вирощування і розмноження батьківських форм, від схрещування яких одержують насіння першого покоління. Розмноженням батьківських форм займаються відділи насінництва науково-дослідних і навчальних закладів та окремі насінницькі господарства цих закладів. Батьківськими формами є самозапилені лінії, прості й трилінійні гібриди, а також сорти.

В процесі розмноження батьківських форм насіннєводам необхідно забезпечити: збереження лінії, гібриду чи сорту в генетичній чистоті (в тому числі стерильних аналогів, закріплювачів стерильності й відновлювачів фертильності); підвищення коефіцієнту розмноження; одержання насіння з високими схожістю, енергією проростання і врожайністю.

При вирощуванні насіння звичайних фертильних ліній весь матеріал послідовно проходить через три розсадника: 1) добору; 2) насіннєвий; 3) еліти.

У розсадник добору насіннєвий матеріал відбирають із найтиповіших рослин родини. Посів проводять методом половинок. Через кожні 10-20 родин висівають стандарт — еліту певної лінії. Проводять фенологічні спостереження — від сходів до збирання врожаю. Заключну оцінку типовості насіннєвого матеріалу здійснюють за результатами аналізу качанів. При ній враховують колір тичинкових ниток і тичинок, тип і розмір волоті, господарсько-біологічні показники структури врожаю та деякі інші показники. Нетипові родини і рослини з розсадника не

Похожие работы