Читать реферат по политологии: "Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»

В. Г. Пилипчук

Дослідження теорії забезпечення державної безпеки та відповідного понятійного апарату — дуже важливий напрям наукової діяльності з погляду становлення і подальшого розвитку загальнодержавної системи забезпечення національної і державної безпеки, відповідних державних органів.

Як свідчить історіографічний аналіз, один із ключових напрямів дослідження — визначення поняття «державна безпека». За радянських часів дослідження були значною мірою заідеологізовані, тому розглянемо насамперед їх сутність та динаміку розвитку (не враховуючи політичного аспекту. — Авт.). За результатами аналізу наукових видань того часу [1], на наш погляд, можна виокремити такі основні підходи до визначення поняття «державна безпека»:

    в основу визначення покладено «стан» (захищеності. — Авт.). Так, Л. Григорян зазначає, що державна безпека — це стан непорушності основ суспільного і державного ладу. На думку Ю. Булигіна, державна безпека — такий стан держави, за якого забезпечено стійкість його суспільно-політичного ладу;в основу покладено поєднання понять «стан» і «здатність». Так, автори Контррозвідувального словника (1972 р.) вважали, що державна безпека — це стан надійності й непорушності суспільного і державного ладу в умовах внутрішніх (у перехідний період) і зовнішніх ворожих сил, здатність держави протистояти підривній діяльності;визначення державної безпеки як системи суспільних відносин. Зокрема, М.Карпушин зазначав, що державна безпека є регулятором взаємодії сил її охорони і забезпечення, джерел загроз і середовища. П.Коршиков зробив висновок, що державна безпека — певний стан системи протиборства держави і супротивника, що визначається порівняно високим ступенем локалізації дій супротивника та інших джерел небезпеки. Ю. Долгополов зазначив, що державна безпека — це система суспільних відносин, що регулюються соціальними нормами і забезпечують непорушність державного і суспільного ладу країни, її військового потенціалу й суверенітету.

Для узагальнення викладеного розглянемо етимологію слова «безпека». Так, згідно зі словниками В. Даля і С. Ожегова, безпека — це стан, за якого немає загрози кому- чи чому-небудь або «відсутність небезпеки, збереження, надійність». Цікаве трактування цього слова в іспанській мові: безпека — такий стан речей, який робить їх міцними, визначеними, постійними, впевненими, стійкими, надійними, вільними від усякого ризику й небезпеки [2].

Нині більшість авторів (зокрема, С. Пирожков, О. Бєлов, С. Селіванов, М. Косолапов, Г. Мурашин, Є. Кравец, С. Гордієнко, В. Картавцев та ін.) визначають безпеку як певну характеристику стану системи та її основних складових. З огляду на це заслуговують на увагу висновки С.Гордієнка про те, що сучасне трактування безпеки як стану захищеності конкретного соціального об’єкта (особи, суспільства, держави) позитивно сприймається у політичних і наукових колах [3, 115]. Саме такий підхід у 2001 — 2004 роках взято за основу при визначенні терміна «державна безпека» у різних виданнях науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України. Так, у коментарі за редакцією М.Потебенька і


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы