Читать реферат по психологии: "Соціальний атом та психодрама. Дж. Морено (1892—1974)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РЕФЕРАТ

На тему:

Соціальний атом та психодрама.

Дж. Морено (1892—1974)

Джордж Морено, з одного боку, показує свою повну наступність і зв'язок з такими психологічними напрямами, як психоаналіз і гештальттеорія, а з іншого, особливості його теорії психодрами протиставлені психо­аналізу. Психоаналіз і гештальттеорія, природно, зливаються в соціометрії, адже вона с синтезом їх обох. Соціометрія досягає того, чого гештальттеорія навіть і не торкалася. Вона вивчає вираження та організацію у зв'язку з дією або діями, які їх породжують. Соціометрія ніколи не розглядає гештальт (образ) окремо від творця і творчого акту.

Свого часу Фрейд сказав: “Психоаналіз почався тоді, коли я відкинув техніку гіпнозу". Морено перефразовує цей вислів так: "Психодрама почи­нається з того часу, коли я відмовився від кушетки і методу вільної асоціації та замінив їх відкритим простором багатьох вимірів (сцена або будь-яке інше відкрите місце), а також психодраматичними прийомами".

Синтез різних спрямувань, про які йшлося, виявляється можливим саме тому, що всі вони так чи інакше мають фізикалістський та біологічний ха­рактер. Колись природничонаукова психологія досягала таким чином де­терміністичного тлумачення реакцій організму. Морено запозичує у К-Левіпа та інших фізикалістів антипсихологічне мислення, прагнучи знай­ти у цьому психодраматичну науковість. Проте предмет дослідження стає дедалі складнішим, а характер тлумачення залишається тим же.

Морено цікавиться проблемою виникнення відношень між людьми, а не фіксацією статичного, того, що вже є. Соціометрист намагається вивчати групову динаміку та "соціальні конфігурації". На противагу статиці геш­тальтпсихології соціометрист сам створює гештальти, їхні контури. Він хоче вивчати індивіда саме в той момент, коли він спонтанно вступає у взаємні відношення, що приводять до утворення груп sub specie momenti. Саме тією мірою, якою соціометрист вивчає спонтанні реакції на початковій стадії формування групи, а також відношення, що виникають, він стає причет­ним до психоаналізу.

Морено намагається бути присутнім при травмі народження і хоче пе­редбачити майбутнє людської поведінки, тоді як психоаналітик стоїть перед попелом, дериватами. Ось чому соціометрію Морено визначає як "психоаналіз навиворіт". Підкоряючись загальній тенденції — розглядати психічне як результат безперервної самотворчості — тенденції, що на­буває дедалі виразнішого вигляду до середини XX століття, Морено називає свою процедуру соціотворчою. Він починає з акту первинного відношення однієї людини до іншої і простежує долю цих взаємовідношень, той тип організації, до якого вони приводять.

Заперечуючи у цілому психоаналіз, Морено разом із тим намагається своїми методами підтвердити ряд його важливих положень. Морено бачить перевагу соціометрії над психоаналізом у тому, що вона досягає двох ре­зультатів, які залишаються ніби поза можливостями психоаналізу. Це. по-перше, більш точне відображення фактів, оскільки соціометрична проце­дура йде від акту до символу, а не від символу до акту. По-друге, це досяг­нення дійсної організації груп і мас. Психоаналітик торкається тільки стану індивіда. Вплив же, який ці відношення дії та символізації здійснюють на

Похожие работы