Читать реферат по культурологии: "Зачіски стилю модерн" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РЕФЕРАТ

на тему:

Провідний стильовий напрям кінця XIX — початку XX ст. у культурі та мистецтві має назву «модерн». Під цим поняттям слід розуміти прикмети сучасного, новітнього стилю. Модерн виник як протест проти міщанської еклектики та внаслідок наміру створи­ти абсолютно інший «смак» епохи. Прогресивні риси модерну да­ли поштовх до розвитку нових творчих напрямів, таких, як кон­структивізм і функціоналізм. У цей час єдиний напрям у галузі моди відсутній. Більшість використовувала зручні моделі, їх змі­на відбувалася швидко. Законодавцями моди виступали актори, співаки, спортсмени. Популярними стали асиметричні форми, ви­гадливі обтічні лінії; відзначалося захоплення романтизмом та іс­торією (антична, середньовічна мода, слов'янські й східні мотиви).

Це був час відкриттів і винаходів у перукарській справі й кос­метології. У 1880-х роках німецький перукар І. Мейєр вперше ви­користав плоске накручування волосся для завивання. Це дало змогу поєднати в одній зачісці локони різних видів. У 1884 р. перукар Фішер винайшов метод завивання «мертвого» волосся (для постижерних виробів). У 1891 р. видатний винахідник Едісон відкрив, як застосувати електрику для завивання волосся.

У жіночій моді деякий час залишався актуальним 8-подібний силует сукні; підкреслювалися тонка талія, пишні груди.

Дедалі частіше зустрічалися зачіски з ондульованим волоссям (рис. 4.31 а, 6). Активна текстура стала основою зачісок.

Хвилеподібні, асиметричні форми зачісок нагадували роман­тичні моделі попереднього періоду (рис. 4.32).

Зачіски «бандо» у період модерну нагадували «бандо Ежені» — імператриці Євгенії. Зачіски конусоподібної форми створювали як з прямого, так і з ондульованого волосся (рис. 4.33 а, б).

Великою популярністю користувалися накладні шиньйони та окремі постижі у вигляді локонів, пучків, буклів. У період росій­сько-японської війни (1904-1907) стали модними зачіски з вали­ками; вони трохи нагадували японські й доповнювали їх гребінці, декоративні шпильками. аб

Рис. 4.29. Бакенбарди: а — заокругленої форми; 6 — із загостреними кінцями Рис. 4.30. Бороди і бакенбарди:

а — круглі бороди «жабо» з вусами;

б— клиноподібні бороди; в — бакенбарди Рис. 4.31. Зачіски з ондульованим волоссям: а — хвилеподібна, прикрашена мереживом; б — з об'ємом над чолом Хвилясте волосся міцно увійшло в моду. Час вимагав докорін­них змін у технологіях. Технічний прогрес впливав на перукарське мистецтво. У 1904 р. німець Карл Неслер винайшов особливу тер­мічну завивку; хвилястість волосся зберігалася протягом кількох місяців. У моду перманент увійшов на початку XX ст. і дуже дов­го був популярним. Протягом 1909-1925 рр. провідні перукарі ба­гатьох країн (Неслер, Мейєр, Шифф, Ежен, Лямер, Уеллс) прово­дили експерименти з хімічними сумі­шами та різними інструментами для надання перманенту природного вигля­ду. З 1912 р. в розпорядженні перука­рів з'явилися філіровочні ножиці та електричний фен — громіздкий агрегат, який поступово вдосконалювали.

Волосся завивали як горизонталь­но, так і вертикально, використовуючи для цього пару, а згодом — електрику. Ця технологія зберігалася майже до кінця XX ст. Хоча термічна завивка й стала у період модерну основною, од­нак перукарі успішно продовжували користуватися щипцями Марселя.

Похожие работы