Читать реферат по всему другому: "Типологія лексичних систем" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Типологія лексичних систем

ПЛАН

1.     Слово як основна типологічна одиниця.

2.     Загальні питання словотворення.

3.     Типологія словотвірних систем.

4.     Словоскладання і типи складних слів у зіставлюваних мовах.

5.     Афіксація і субстантивація як типологічно характерні способи словотворення в зіставлюваних мовах.

6.      Типологія слова. Морфологічна структура слова.

1. Слово як основна типологічна одиниця.

СЛОВО – це основна двостороння і самостійно функціонуюча одиниця мови. З давніх пір слово притягувало до себе увагу мовознавців. На відміну від одиниць інших рівнів, слово може включати у свій склад різні морфеми, напр., кореневі і афіксальні. Афіксальні морфеми, у свою чергу, поділяються на словозмінювальні і словотвірні. Словотвірні морфеми можуть бути різними як за своїм змістом, так і за формою, а також за положенням у слові, напр., префікси і суфікси. Способи приєднання морфем у слові можуть бути також різними. Це, напр., уже згадані спосіб аглютинації, коли афіксальні морфеми приєднуються до кореня чи основи механічно, без зміни їх фонемного складу, чи спосіб фузії, коли приєднання афіксальних морфем супроводжується зміною їх фонемного складу.

ФУЗІЯ – спосіб приєднання афіксів до основи, при якому основа може змінюватися, а афікси можуть виражати різні граматичні значення, муха – мусі (“і” виражає давальний відмінок, основа змінюється), земля – землі (“і” разом з наголосом виражають множину).

АГЛЮТИНАЦІЯ – механічне приєднання однозначних стандартних афіксів до незмінних основ при словотворі, напр., казах. ара (пилка) – ара – лар (пилки). На відміну від фузії, аглютинація має кілька специфічних особливостей: а) при словозміні корінь не змінюється (порівн.: муха – мусі – фузійне явище); б) афікси однозначні (порівн.: мухам – суфікс однозначно виражає і множину, і давальний відмінок); в) афікси стандартні (-лар у казахській мові приєднується до всіх іменників для позначення множини, порівн. в українській мові: юнак – юнаки, але хлопець - хлопці).

Здатність слова у ряді мов приєднувати до себе словозмінювальні і словотворчі морфеми послужили предметом спостережень і висновків про типи мов. Так в індє. мовах слово може приєднувати словозмінювальні багатозначні морфеми, які містять, напр., семи роду, числа й відмінку.

СЕМА – компонент мовного значення лексеми, найдрібніша частинка змісту. Семи є мисленнєвими утвореннями, які дозволяють ефективно описувати значення слова, але вони не є одиницями чи висловлюваннями мови, хоча формуються за допомогою мовних висловлювань.

В українській мові, напр., морфема –а суміщає в собі семи називного відмінку однини жіночого роду: дівчина, сумка, зачіска, українка, а також семи родового відмінку однини чоловічого чи середнього роду: юнака, поїзда, абзаца, села,міста і т.д. Морфема –ємо включає, крім семи “дія” і семи теперішнього часу ще семи І-ої особи множини: читаємо, пишемо, відповідаємо. Багатосемні афіксальні морфеми такого роду носять назву флексій чи флективних морфем. Мови, у яких слова змінюються за допомогою флексій, належать до числа флективних мов, чи мов флективної будови.

ФЛЕКСІЯ –

Похожие работы