Читать реферат по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Кров і система кровообігу" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Може віддавати

Може приймати

кров групам

кров груп

І

І, II,III, IV

-

II

ІІ, IV

І, ІІ

III

III, IV

І, III

IV

IV

І, II,III, IV

Вивчення груп крові дозволило розробити прави­ла її переливання. Особи, що дають кров, називаються донора­ми, а особи, що одержують її, — реципієнтами. При перели­ванні крові строго дотримуються сумісності груп крові.

Процес зсідання крові. При порізі речовини, що зсідають­ся, змушують кров виробляти білок фібін, який сприяє утворен­ню згустку і припиненню кровотечі. У звичайних умовах у крово­носних судинах відсутній активний фермент тромбін, тому кров запишається рідкою і не зсідається, але є неактивний фермент протромбін, що утворюється в печінці й кістковому мозку. Неак­тивний фермент активується і переводиться в тромбін при дії на нього ферменту тромбопластину, виділюваного червоними кров'яними тельцями, —тромбоцитами. При порізі чи уколі обо­лонки тромбоцитів порушуються, тромбопластин переходить у плазму, і кров зсідається. Утворення тромбу в місцях ушкоджен­ня судин—захисна реакція організму, що вберігає його від кро­вовтрати. Люди, у яких кров не здатна зсідатися, страждають на важке захворювання — гемофілію.

Імунітет — це несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів»речовин, що мають антигенні власти­вості. В імунній реакції несприйнятливості беруть участь і хімічні сполуки—антитіла (особливі білки, що знешкоджують антиге­ни, — чужорідні клітини, білки й отрути). У плазмі крові антитіла склеюють чужорідні білки або розщеплюють їх. Антитіла, що знеш­коджують мікробні отрути (токсини), називають антитоксинами. Всі антитіла специфічні: вони активні тільки щодо певних мікробів чи їх токсинів. Якщо в організмі людини є специфічні антитіла, він стає несприйнятливим до цих інфекційних захворювань.

Велику роль у попередженні заразних хвороб грають профі­лактичні й лікувальні щеплення — імунізація за допомогою вак­цин і сироваток, що створюють в організмі штучний активний чи пасивний імунітет.

Розрізняють уроджений (видовий) і набутий (індивідуальний) види імунітету.

Уроджений імунітет спадкоємною ознакою і забезпечує не­сприйнятливість до того чи іншого інфекційного захворювання з моменту народження й успадковується від батьків. Причому імунні тіла можуть проникати через плаценту із судин материнського організму в судини ембріона, немовлята одержують їх з мате­ринським молоком.

Набутий імунітет розглядають як природний і штучний, а кож­ний з них має активну і пасивну форму.

Природний активний імунітет виробляється в людини в про­цесі перенесення інфекційного захворювання. Так, люди, які пе­ренесли в дитинстві кір чи коклюш, уже не занедужують ними повторно, тому що в них у крові утворилися захисні речовини — антитіла.

Природний пасивний імунітет обумовлений переходом захис­них антитіл із крові матері, в організмі якої вони утворюються, через плаценту в кров плоду. Пасивним шляхом і через мате­ринське молоко діти одержують імунітет до кору, скарлатини, дифтерії й ін. Через 1—2 роки, коли антитіла, одержані від ма­тері,

Похожие работы