Читать реферат по музыке: "100-річчя з дня народження Д.Шостаковича" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РЕФЕРАТ

на тему:

“100-річчя з дня народження Д.Шостаковича” Дмитро Дмитрович Шостакович (рос. Дми́трий Дми́триевич Шостако́вич) (1906—1975) — російський радянський композитор, піаніст, педагог і громадський діяч, один з найзначніших композиторів XX століття.

Дмитро Шостакович народився в Санкт-Петербурзі 12 (25) вересня 1906 р. Батько — інженер-хімік, любитель музики, мати — обдарована піаністка.

Після занять в приватній музичній школі в 1919 р. Шостакович був прийнятий в Петроградську консерваторію по класу фортепіано, пізніше став займатися композицією. Ще студентом почав працювати тапером в кінотеатрах.

У 1923 р. Шостакович закінчив консерваторію по класу фортепіано (у Л. У. Ніколаєва), а в 1925 р. — по класу композиції (у М. О. Штейнберга). Його дипломною роботою була «Перша симфонія», що дала авторові світову популярність.

Після її прем'єри в Ленінграді в 1926 році критика заговорила про Шостаковича як про художника, який здатний заповнити порожнечу, що утворилася в російській музиці внаслідок еміграції С.В. Рахманінова, І.Ф.Стравінського, С.С. Прокоф'єва.

У ці ж роки Д. Шостакович концертує як піаніст. У 1927 році він взяв участь у 1-м Міжнародному конкурсі піаністів ім. Шопена у Варшаві, де був визнаний гідним почесного диплома.

Після «Першої симфонії» почалася коротка смуга експериментів, пошуку нових музичних засобів. У цей час з'явилися: «Перша соната для фортепіано» (1926), п'єса "Афоризми" (1927), «Друга симфонія "Жовтень" (1927), «Третя Симфонія "Першотравнева" (1929).

Дмитро Шостакович займався не тільки творчістю; у 1928 році він працював завідувачем музичною частиною Театру ім. Мейерхольда (Москва), а в 1930-33 роках - завідувачем музичною частиною Ленінградського Театру робочої молоді.

Перший балет Шостаковича, "Золотий вік" («Золотой век»), користувався великим успіхом.

У 1932 році Д. Шостакович завершив роботу над партитурою опери «Леді Макбет Мценського повіту», яка у 1934 році була поставлена в Ленінграді і Москві і йшла за назвою «Катерина Ізмайлова». Опера була поставлена в театрах Північної Америки і Європи. Спочатку радянська критика майже одностайно оцінила нову оперу Шостаковича як чудову перемогу радянського музичного театру. Але в січні 1936 року спектакль «Катерина Ізмайлова» відвідав Сталін і його реакція знайшла своє вираження в редакційній статті «Сумбур замість музики», опублікованої в «Правді», через декілька днів газета надрукувала ще одну редакційну статтю на музичну тему «Балетна фальш»; цього разу нищівній критиці був підданий балет Д. Шостаковича «Світлий струмок» (1935).

Після цих публікацій більшість творів Шостаковича, написаних до 1936 року, практично зникла з репертуарів театрів.

Опера "Катерина Ізмайлова" , яку увесь цей час ставили в театрах Стокгольма, Праги, Лондона, Цюріха і Копенгагена була "реабілітована" на батьківщині лише в 1962 році.

Твори 1920-х років (за винятком симфонії №1 і деяких мініатюр) не виконувалися в СРСР аж до середини 1960-х років, а «Ніс» був відновлений тільки в 1974 році.

З 1937 р. Шостакович вів клас композиції в Ленінградській консерваторії.

У 1939 р. він стає професором.

Під час Великої Вітчизняної війни Д. Шостакович до жовтня 1941 року працював у блокадному Ленінграді і створив "Сьому" (Ленінградську) симфонію,

Похожие работы