Читать реферат по всему другому: "Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню. Підготовка поверхонь до штукатурення. Види штукатурок і вимоги до поштукатурених поверхонь" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат

на тему:

Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню. Підготовка поверхонь до штукатурення. Види штукатурок і вимоги до поштукатурених поверхонь

1. Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню

2. Підготовка поверхонь до штукатурення

3. Види штукатурок і вимоги до поштукатурених поверхонь 1. Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню

Штукатурити можна кам'яні, дерев'яні, бетонні, саманні, глинобитні та інші поверхні. Залежно від складу розчинів, що застосовують для штукатурення, виділяють штукатурки звичайні та декоративні.

Звичайні штукатурки виконують цементними, вапняними, глиняними, вапняно-гіпсовими та іншими розчинами, які після висихання сіріють. Тому поверхні, поштукатурені звичайними розчинами, потрібно фарбувати водними або неводними малярними сумішами.

Декоративні штукатурки виконують кольоровими розчинами, до складу яких додають пігменти, а також кольоровий кам'яний дрібняк, скло, слюду або інші декоративні заповнювачі. Такі штукатурки не потребують фарбування, тому їх доцільно застосовувати для фасадів будівель, а також внутрішніх поверхонь (холи, вестибюлі тощо) у будівлях громадського призначення.

Якість штукатурки залежить від якості розчину, способу опорядження штукатурного шару, а також від виду і якості поверхонь, що підлягають штукатуренню. Щоб штукатурний шар міцно тримався на поверхні, вона має бути шорсткою. Конструкції, що штукатурять, повинні бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень по вертикалі та горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, то нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі відхилень конструкції від вертикалі або горизонталі потрібно буде наносити на неї потовщений шар штукатурки та виконувати додаткові роботи з підготовки поверхонь: вирубувати виступи, набивати сітку або цвяхи з дротом тощо.

За технічними умовами без спеціальної підготовки штукатурять, якщо:

поверхні і кути конструкції відхилені від вертикалі: не більш як 10 мм на поверх — при кладці з цегли і дрібних блоків або при виготовленні конструкції з деревини; не більш як 20 мм — при кладці з буту, бутобетону та бетону;

відхилення перекриття від горизонталі не більш як 2 мм на їм довжини і не більше ніж 10 мм на одне приміщення.

На поверхнях не повинні залишатися незакладені великі отвори, щілини та борозни.

Ширина дощок, які застосовують для обшивання дерев'яних стель і перегородок, не повинна перевищувати 10 см. Ширші дошки розколюють та закріплюють цвяхами так, щоб залишились поздовжні щілини.

Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна лише після їх усадки. Дерев'яні стіни з колод чи брусків, а також саманні стіни штукатурять лише після повної їх усадки, бажано через рік після спорудження.

До початку штукатурних робіт у приміщеннях повинні бути закінчені всі загальнобудівельні та спеціальні роботи: встановлені та закріплені перегородки, віконні та дверні коробки, змонтовані вентиляційні короби і сміттєзбірники, каналізація, опалення і проводи схованої електропроводки. Слід закінчити настилання чорних (під паркет) дощаних підлог та кладку печей місцевого опалення. Замість мокрого штукатурення поверхонь розчинами внутрішні


Интересная статья: Основы написания курсовой работы