Читать реферат по педагогике: "Становлення національної методичної думки в Україні у ХІХ – на поч. ХХ століть" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Становлення національної методичної думки в Україні у ХІХ – на поч. ХХ століть

План

1. Розвиток історичної освіти в Україні у ХYIII-ХІХ століттях

2. Видатні вітчизняні філософи, педагоги, просвітителі і їх вплив на формування методичної думки в Україні.

3. Розвиток методики викладання історії в кінці ХІХ - на поч. ХХ століть:

а) основні напрямки у навчанні історії у зазначений період;

б) способи і засоби навчання історії;

в) становлення методики навчання історії в останній чверті ХІХ ст.;

г) способи і засоби навчання історії на поч. ХХ ст.

1. Розвиток історичної освіти в Україні у XVIII-XIX ст.

Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Серед інших дисциплін тут викладали і історію.

Започатковується вивчення історії і в Галичині. Так, ректор Львівської духовної семінарії В.Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії, навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії. зібрання географічних та історичних карт.

Певний внесок у зародження методичної думки в Україні належить і Кременецькому ліцею, програма навчання якого передбачала також і вивчення історії.

Слід відзначити і працю харківських вчених, зусиллями яких для вчителів історії були видані перші рекомендації стосовно того як вчити історії.

У Галичині у першій половині ХІХ ст. осередками вивчення історії були гімназії. Закінчивши гімназію хлопці поступали в ліцей на так звану філософію. Вивчення історії продовжувалось. Зокрема, особлива увага приділялась вивченню діяльності австро-угорських імператорів.

Основний Закон імперії від 21 грудня 1867 року та віросповідні закони створили законодавчі передумови щодо організації освіти. Це дало можливість 14 травня 1869 року прийняти закон про шкільництво в Австрії.

У законі вказувалося, що народна школа має задачу морально-релігійного виховання дітей, а також озброювати їх різними знаннями, в тому числі і знаннями історії.

Аналіз публікацій на сторінках преси 60-70- років ХІХ ст. дає можливість зробити висновок про те, що прогресивна українська інтелігенція добре розуміла значення вивчення історії в школі. Зокрема, в одній з публікацій зазначалося, що історія, будучи описом всіх подій в минулі літа, буде цікавим предметом для дітей і навчить їх пізнавати, яким великим опікуном людства є Бог, а також дізнатися про життя стародавніх народів, і про різні події у житті людства.

Слід відзначити, що у відповідності з навчальними планами міністерства освіти Австро-Угорської імперії, затвердженими у 1893 році, метою навчання історії в народних школах було визначено: сприяти вивченню історії краю рідного і монархії; вивченню найважливіших подій в розвитку людства; формуванню патріотичних почуттів в учнів.2. Видатні вітчизняні філософи, педагоги, просвітителі і їх вплив на формування методичної думки в Україні

У другій половині XVIII ст. українське церковно-духовне середовище висунуло плеяду церковних інтелектуалів, серед яких своїми працями виділялись І.Гізель, І.Армашенко, Ф.Софонович, Л.Баранович і П.Кохановський. Саме

Похожие работы