Читать реферат по психологии: "Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача" Страница 1


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача

Рефлексія як здатність до самопізнання та самоаналізу власної внутрішньої психічної діяльності, психічних якостей і станів є одним з найважливіших показників суб’єктності тренера-викладача, адже саме вона визначає повноту його самоінтеграції та самоздійснення як неповторної цілісності.

В сучасній філософській і психологічній літературі термін „рефлексія” досить поширений. Проте більшість його гносеологічних характеристик обмежується уявленнями, які співвідносяться з дослівним перекладом цього слова з латини – „повернення назад” для заглиблення у те, що відбулось, і на цій основі пізнавати найпотаємніші глибини буття через активність людини. Відтак, цим терміном позначаються поняття, що відрізняються за змістом, або котрі можна описати в інших категоріях. Виходячи з того, що вдосконалення змісту понять, коректне узгодження їх системи – необхідний і обов’язковий крок емпіричного дослідження, спробуємо класифікувати відомі в науковій літературі визначення та запропонувати своє їх розуміння.

Історія аналізу явища рефлексії сягає сивої давнини. Адже вона існує відтоді, коли людина почала цікавитися світоглядними проблемами. В таблиці 1 наводиться фрагмент рефлексивно орієнтованого дослідження [10] гносеологічних характеристик цієї категорії видатними філософами античності, середньовіччя та Нового часу.

Таблиця 1

Категоризація поняття „рефлексія” видатними філософами

Філософи

Гносеологічніхарактеристикирефлексії

Аристотель

Рефлексіялюдини є рисоюбожественногорозуму, якийпродукує свійпредмет, відображаєтьсяв ньому і пізнаєна цій основісвою сутність.

Платон

Рефлексіяпротилежнапрактиці, вонає заглибленняму внутрішнюсутність предметасуб’єктивності.Рефлексіяє, насамперед,поверненнямсуб’єкта досамого себепісля виходуіз себе – у своюпротилежність.

Дж.Локк

Рефлексіяє спостереженням(внутрішнімдосвідом), якомурозум піддаєсвою діяльністьта спосіб їївияву, внаслідокчого в розумівиникаютьідеї цієїдіяльності. 

Лейбніц

Рефлексія– це діяльність,здатністьмонад до аперцепції,усвідомленняуявленнямйого власногозмісту.

Кант

Рефлексіямістить основуможливостіоб’єктивногопорівнянняуявлень одногоз одним. Трансцендентальнарефлексіяпов’язує поглядиз апріорнимиформами чуттєвостіта розсудуі науки, щоконтролюєоб’єкт.

Фіхте

Рефлексіяє наукове знанняпро самогосебе.

Гегель

Рефлексіяпостає формоюсаморозгортаннядуху.

Гуссерль

Рефлексіяє назвою актів,у яких потікпереживанняз усіма йогорізноманітнимиподіями стаєясно осягненимі таким, щоаналізується.Тобто, рефлексіяє методомпізнаннясвідомості.

Здійснений [10, с. 73] аналіз переконує, що рефлексія, як вона описується в історії філософії, є певною акцією, спрямованою на усвідомлення власних дій людини, розкриття їх канонів, а також законів, що постають в об’єктивній дійсності.

Рефлексією як предметом психології у XX столітті безпосередньо зацікавилась когнітивна психологія, яка