Читать реферат по психологии: "Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача" Страница 1
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Реферат на тему:
Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача
Рефлексія як здатність до самопізнання та самоаналізу власної внутрішньої психічної діяльності, психічних якостей і станів є одним з найважливіших показників суб’єктності тренера-викладача, адже саме вона визначає повноту його самоінтеграції та самоздійснення як неповторної цілісності.
В сучасній філософській і психологічній літературі термін „рефлексія” досить поширений. Проте більшість його гносеологічних характеристик обмежується уявленнями, які співвідносяться з дослівним перекладом цього слова з латини – „повернення назад” для заглиблення у те, що відбулось, і на цій основі пізнавати найпотаємніші глибини буття через активність людини. Відтак, цим терміном позначаються поняття, що відрізняються за змістом, або котрі можна описати в інших категоріях. Виходячи з того, що вдосконалення змісту понять, коректне узгодження їх системи – необхідний і обов’язковий крок емпіричного дослідження, спробуємо класифікувати відомі в науковій літературі визначення та запропонувати своє їх розуміння.
Історія аналізу явища рефлексії сягає сивої давнини. Адже вона існує відтоді, коли людина почала цікавитися світоглядними проблемами. В таблиці 1 наводиться фрагмент рефлексивно орієнтованого дослідження [10] гносеологічних характеристик цієї категорії видатними філософами античності, середньовіччя та Нового часу.
Таблиця 1
Категоризація поняття „рефлексія” видатними філософами
Філософи | Гносеологічніхарактеристикирефлексії |
Аристотель | Рефлексіялюдини є рисоюбожественногорозуму, якийпродукує свійпредмет, відображаєтьсяв ньому і пізнаєна цій основісвою сутність. |
Платон | Рефлексіяпротилежнапрактиці, вонає заглибленняму внутрішнюсутність предметасуб’єктивності.Рефлексіяє, насамперед,поверненнямсуб’єкта досамого себепісля виходуіз себе – у своюпротилежність. |
Дж.Локк | Рефлексіяє спостереженням(внутрішнімдосвідом), якомурозум піддаєсвою діяльністьта спосіб їївияву, внаслідокчого в розумівиникаютьідеї цієїдіяльності. |
Лейбніц | Рефлексія– це діяльність,здатністьмонад до аперцепції,усвідомленняуявленнямйого власногозмісту. |
Кант | Рефлексіямістить основуможливостіоб’єктивногопорівнянняуявлень одногоз одним. Трансцендентальнарефлексіяпов’язує поглядиз апріорнимиформами чуттєвостіта розсудуі науки, щоконтролюєоб’єкт. |
Фіхте | Рефлексіяє наукове знанняпро самогосебе. |
Гегель | Рефлексіяпостає формоюсаморозгортаннядуху. |
Гуссерль | Рефлексіяє назвою актів,у яких потікпереживанняз усіма йогорізноманітнимиподіями стаєясно осягненимі таким, щоаналізується.Тобто, рефлексіяє методомпізнаннясвідомості. |
Здійснений [10, с. 73] аналіз переконує, що рефлексія, як вона описується в історії філософії, є певною акцією, спрямованою на усвідомлення власних дій людини, розкриття їх канонів, а також законів, що постають в об’єктивній дійсності.
Рефлексією як предметом психології у XX столітті безпосередньо зацікавилась когнітивна психологія, яка
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »

(Назад)
(Cкачать работу)