Читать реферат по психологии: "Психосоціальний невроз “пуер етернус”" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Психосоціальний невроз “пуер етернус”

Олена Донченко, доктор соціологічних наук, завідуюча лабораторією Інституту соціальної та політичної психології АПН України

Психосоціальна ситуація, що склалася в сучасній Україні, стала чинником виникнення масового неврозу „пуер етернус” (вічний хлопчик). У статті дається характеристика ознак цього неврозу, психологічного стану людей, що призводить до нього, і можливі наслідки цього для майбутнього України.

Головним завданням сучасної соціальної і політичної психології є, на мою думку, максимальне розширення соціальної свідомості за рахунок визнання і осмислення колективного несвідомого. Позитивним прикладом може бути поняття „менталітет”, яке увійшло в обіг не тільки наукової продукції, але й масової свідомості, яка визнала за ним існування вищих сил, що створюють характер народу. Що це за сили – мало хто знає, але всі освічені люди погоджуються з існуванням глибинно-психологічних коренів або, інакше, родового коду певної спільноти, того, що відрізняє один народ від іншого. Проте про успішність осмислення колективного несвідомого говорити ще рано. Для сучасної академічної психології характерним є безперечне визнання того, що можна емпірично перевірити навіть успішному школяреві. Але все, що не має емпірики „тестів і анкет”, сприймається не тільки обережно, але й ворожо-іронічно. Позаперсональне, неусвідомлене в житті спільноти осмислюється надто повільно й обережно. Водночас не можна ігнорувати дію таких позаперсональних чинників, як влада, гроші, гра, символи, міфи, релігія тощо. Не можна не бачити, як працюють ці чинники у повсякденному житті. Згадаємо, наприклад, крилатий, але забутий вираз: „Не посада прикрашає людину, а людина прикрашає посаду”. В Україні надто багато організацій і структур належить особистостям, безмежну силу яких зробили гроші, гра і міф про те, що „таких не зміниш”. Україна має сьогодні еліту, що купує свою елітарність винятково за гроші. А, отримавши бажану високу посаду, ці люди відразу ж потрапляють під владу позаособистісної ваги посади священослужителя, лікаря, учителя, правителя (від президента до голови житлово-комунальної контори) тощо. Привласнюючи змісти і якості посади, які існують самі по собі в якості архіву багатьох колективних зусиль, змісти, що їм не належать, ці люди розширюють свою особистість за рахунок інших. В аналітичній психології це називається психічною інфляцією – коли людина стає „надлюдиною, подібною до Бога”. В тій іпостасі людину ніщо не обмежує...

Глибинна психологія наполягає на тому, що така безмежність є ознакою того, що людина не має власної індивідуальності, ознакою спонтанного потрапляння людини під владу архетипу як частки колективного несвідомого, ознакою розчинення її в пристрастях колективного несвідомого. Як відомо, феномен колективного несвідомого (після відкриття З. Фройдом індивідуального несвідомого) дослідив К. Юнг. Людство, за К. Юнгом, перебуває в полоні зразків (моделей, типів, патернів) поведінки, відчуття, сприймання і мислення, що зберігаються у змістах різних релігій, міфів, легенд, казок, традицій, ритуалів тощо. Панівні в житті людства патерни поведінки, стилю і способу життя, навіть моделі світо- і самосприйняття, сформовані ще в „сиву