Читать реферат по музыке: "Обробки народних пісень М. Лисенка" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат

на тему:

Обробки народних пісень М. Лисенка

Інтерес до народної музики виникає у М. Лисенка ще в дитинстві. Потім, у гімназії та університеті, він поглиблюється. Лисенко записує фольклор, вивчає його, науково підходячи до народної мелодії і слів, прагне точно зафіксувати ладоінтонаційну будову, метроритм і музичну форму.

Протягом усього свого свідомого життя Микола Віталійович займався збиранням народних пісень. Він по праву вважається одним з найвизначніших музичних науковців-фольклористів дожовтневого часу.

Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й публікував окремими випусками. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходу—1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897—1898— два випуски, 1908 —два випуски, 1909 — два випуски, останній випуск залишився в рукопису). Крім того, було надруковано п'ять випусків обрядових пісень (два збірники «Веснянок», «Купальська справа», «Колядки та щедрівки», «Весілля», 1896—1903 pp., збірка танків і веснянок «Молодощі», 1876 р.) та «Збірник народних українських пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого середнього віку в школах народних», 1908 р.). В цілому Лисенкові фольклорні збірники (всього понад 600 зразків) охоплюють майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. Значне місце займають пісні з соціальною тематикою.

Усі народні пісні Лисенко залишав недоторканими як щодо мелодій, так і щодо тексту. У фортепіанному супроводі до сольних зразків він прагне повніше висвітлити ладогармонічну природу, укладену в самій мелодії. У більш ранніх обробках (перший і другий випуски) помітне прагнення до концертності акомпанементу {досить великі фортепіанні вступи й заключения). В піснях пізнішого часу супровід стає значно простішим, в ньому переважає мелодичне начало. Саме ця простота підкреслює виразовість народної мелодії. Розглянемо кілька пісень.

«Ой не світи, місяченьку» — це пісня-романс, витримана в гармонічному до мінорі з переважанням тоніко-домінантової гармонії, фортепіанна партія лише підтримує мелодію. Цікавою є інструментальна прелюдія (за розмірами вона майже дорівнює самій пісні), де композитор зробив цікаве відхилення в паралельний мі-бемоль мажор. Журливому тону поезії відповідає і музика обробки (113).

«Ой ходила дівчина бережком» — танцювальна за жанром. У невеликому фортепіанному вступі створено танцювально-жартівливий фон, на якому розгортаються образи пісні. Особливо цікаві натурально-ладові звороти: тризвук VII натурального ступеня—тоніка (114).

«Пісня про Купер'яна» («Зібралася кумпанія») має своєрідне походження: це так звана цехова пісня. В ній розповідається про побут міських ремісників, які в XV—XVI ст. об'єднувалися в товариства, цехи. Мелодія пісні має жартівливо-урочистий характер (115).

Зміст поетичних слів уточнюється й коментується у фортепіанному супроводі: то звучить «застольна пісня», то ілюструється суєта, переполох товариства, то з'являється ряд інших образних штрихів. У п'яти куплетах пісні композитор поступово ускладнює і варіює гармонію.

В хорових «десятках» Лисенко глибоко розкриває ладогармонічну природу народних пісень. Тут він повніше сполучає

Похожие работы