Читать реферат по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Німесулід: оцінюємо перспективи" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Межа ХХ та ХХІ століття ознаменувалася суттєвими подіями в фармакології та клінічній ревматології — впровадженням у медичну практику нової за фармакодинамічними властивостями групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЛЗ) — селективних та неселективних інгібіторів ЦОГ. Завдяки виявленню понад 30 років тому J. Vane та його послідовниками багатьох властивостей циклооксигеназ та їх ізоферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2, вже у 90-ті роки в фармакотерапію ревматичних та інших хвороб опорно-рухового апарату, сполучної тканини, інших захворювань увійшли такі відомі на сьогодні ЛЗ, як мелоксикам, німесулід, целекоксиб, рофекоксиб тощо. До теперішнього часу ведуться активні пошуки оптимального фармакотерапевтичного “коридору” для кожного із зазначених ЛЗ, але в цілому можна стверджувати, що з’явилися нові перспективи підвищення ефективного та безпечного застосування НПЗЛЗ у клінічній практиці (табл. 1).

Одним із відомих представників зазначеної фармакологічної групи ЛЗ є німесулід. В Україні накопичено певний досвід застосування цього інгібітору ЦОГ-2. На сьогодні в клінічній практиці використовується близько 30 форм препаратів німесуліду різних виробників.

Німесулід був розроблений та введений у медичну практику у 80-х роках ХХ століття як один із перших представників нового покоління нестероїдних протизапальних лікарських засобів — селективних інгібіторів ізоферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Німесулід дозволений до застосування у понад 50 країнах світу і посідає V місце на ринку НПЗЛЗ у світі. За ці роки клінічна ефективність препарату у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, головним болем, дисменореєю, болями при злоякісних новоутвореннях, а також посттравматичними та постопераційними їх проявами доведена і не викликає сумнівів. За ефективністю німесулід не поступається відомим (“класичним”) НПЗЛЗ, а за профілем безпеки має певні переваги над іншими аналогічними протиревматичними та близькими до них ЛЗ. Зацікавленість викликає здатність препарату інгібувати імунну та неімунну секрецію гістаміну.

Накопичений позитивний досвід при фармакотерапії німесулідом остеоартрозу, причому у різних фармацевтичних формах — таблетки та гель. Препарат отримав позитивну оцінку при лікуванні хворих з ортопедичною патологією (коксартроз, остеохондроз, спонділоартроз, hip-spine syndrom), зазначена висока терапевтична активність у 60–84 % пацієнтів з псоріатичним та у 41,2–76,5 % з реактивним артритом.

Досить високу ефективність виявили дослідження розчинної форми німесуліду — препарату німесил [3]. Застосування цього ЛЗ у хворих з дегенеративними захворюваннями суглобів дозволило в 20 % випадків досягти стійкої клінічної та лабораторної ремісії, у 40 % хворих зберігався остеоартроз легкого ступеня тяжкості і лише у 10 % — тяжкого ступеня (за індексом Лекена). Слід підкреслити, що завдяки своїм фармацевтичним та фармакокінетичним властивостям зазначена фармацевтична форма німесуліду в порівнянні з іншими НПЗЛЗ, зокрема диклофенаком натрію, проявляє більш ранній знеболюючий ефект уже після першого прийому.

Відповідно до декларованої ВООЗ декади (2000–2010 рр.) боротьби з захворюваннями опорно-рухового апарату (The Bone and Joint Decade. Geneva, 2000–2010),

Похожие работы