Читать реферат по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Огляд хворого" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Огляд хворого

Огляд складається із данних оцінки:

загального стану хворого; стану свідомості; положення тіла; тілобудови ( конституції ) – habitus; форми голови та виразу обличчя; антропометричних данних ( ріст, вага ); стану вгодованості; ходи хворого та оцінки кістково-м’язевої системи ( постави хворого ); стану шкіри та доступних для зовнішнього огляду слизових оболонок; стан лімфатичних вузлів та щитовидної залози, але для цього користуються і пальпацією.

Стан вгодованості визначають вже при першому огляді хворого, зокрема по обличчу і формах тіла під одягом. Орієнтовно судять про стан вгодованості по шкірній склад­­ці біля реберних дуг по парастернальній лінії – 1-2 см; біля пупка – 2-3 см.

Співвідношення ваги тіла і зросту традиційно визначають по індексу Брока:

При індексі Брока в межах 90 – 110% вгадованість характеризується как задовільна.

Показник вище 110% свідчить про надмірну вгодованість, ожиріння ( adipositas ).

Визначають 4 ступені ожиріння : І – при індексі 110 – 125%; ІІ – 125 – 150%;ІІІ – 150 – 200%;ІV – більше 200.

Величина індекса Брока менше 90% вказує на недостатне або понижене харчування, схуднення ( macies ). Крайню ступінь схуднення називають виснажен­ням, або кахексією ( cachexia ). На теперешній час для визначення стану вгодованості все більше використовують індекс Кетле ( індекс ваги тіла – ІВТ ):

Вага тіла ( кг )

Зріст ( м ) 2

Індекс Кетле в межах 20 – 25 свідчить про задовільну вгодованість, більше 25 – про ожиріння, менше 20 – про схуднення. Огляд голови: нормою є мезоцефальний тип голови, пропорційний до тулуба.

Вели­ка голова у дітей, звичайно це водянка ( гідроцефалія ), при цьому обличчя ма­ле, а череп великий; маленька голова ( мікроцефалія ) – при ідіотизмі; рахітичний че­реп – має квадратну форму; манголоїдний череп ( кулеподібний, закруглений до­вер­ху, або голова манкурта – при ідіотизмі ); баштова голова – нагадує башту, буває при вродженій гемолітичній анемії.

Більшість перерахованих змін голови спостерігаємо в дитячому віці, вони час­то супроводжуються психічними порушеннями.

В зрілому віці частіше всього спостерігаємо акромегалію – розростання висту­па­ючих частин обличчя та кінцівок.

Для ряду патологій описані характерні зміни лиця:

Лице Гіппократа ( facies Hippocratica ) – свідчить про термінальний стан хво­ро­го при перитоніті, блідо–сіре, риси його загострені, очі запалі, холодний піт.

Одутловате лице ( facies nefritica ) дуже бліде, з мішками під очима, харак­терне для захворювань нирок.

Лице Корвізара при декомпенсованій серцевій недостатності з вираженою слабістю правого шлуночка – лице теж одутлувате, жовтувато-ціанотичне з вираженим акро­ціанозом. Рот напіввідкритий, хворий хапає повітря як риба, очі втрачають блиск, нерідко зі слизистими виділеннями білого кольору.

Лихоманкове лице ( facies febrilis ) – очі блискучі, вираз збудження, на щоках ру­мянець. При крупозній пневмонії рум’янець більший на хворому боці.

Лице “воскової ляльки “ - при анемії Адісона–Бірмера, а також при гіпотіреозі.

Facies Basedowica – при

Похожие работы