Читать реферат по педагогике: "“Лисичка –сестричка” (Висміювання підступності, нечесності. Розвиток вміння емоційно зображати характери) (сценарій)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Cценарій

“Лисичка –сестричка” (Висміювання підступності, нечесності. Розвиток вміння емоційно зображати характери)

Мета: Висміювати і викривати хитрість, підступність, нечесність, а також недогадливість. Непередбачливість. Розвивати вміння емоційно зображати характери, настрої персонажів. Вносити творчі фрагменти в гру за казкою.

Персонажі: Лисиця, Господарі, Невістка, Собака.

Дія І. (На фоні поля, віддаляючись від зображення села, з’являється Лисичка з курочкою під пахвою) (– тривожна музика.

Ведуча. Украла собі Лисичка-сестричка курочку та й біжить. (Оглядається) Біжить та біжить, от стала її ніч заставати. Бачить вона хатку, заходить вона туди, вклоняється звичайнесенько.

Лисичка: Добрий вечір, люди добрі! (Привітно помахала хвостиком).

(Господарі цим часом виконують пісню “Заспіваймо пісню веселеньку).

Господарі: Доброго здоров’ячка!

Лисичка: Пустіть переночувати!

Господар: Ой, лисичко-сестричко, у нас хатка маленька, ніде буде тобі лягти. (прибідняючись).

Лисичка: Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую.

Господар: Добре, ночуй!

Лисичка: А де ж я свою курочку подіну?

Господар: Пусти її під піч.

Ведуча: От вона так і зробила. А вночі... (Лисичка нишком оббігає господарів, які сплять, робить знаки (тс-с-с), щоб мовчали глядачі).

Ведуча: Нишком устала, курочку з’їла, пір’ячко загребла (облизується). Другого дня встала ранесенько, вмилася білесенько, господареві на добридень дала. (Лисичка низько і ввічливо вклоняється і вітається).

Лисичка: Ой, де ж це моя курочка? (Здивовано).

Господар: А під піччю. (спокійно).

Лисичка: Я дивилася, там нема.

Ведуча: Сіла та й плаче.

Лисичка: Тільки й було добра, що курочка, та й ту забрано. (скаржиться дітям). Віддай мені хазяїне, за курочку качечку!

Господарі: Нема що робити – треба давати.

Ведуча: Взяла Лисичка качечку в мішок та й пішла. Біжить та й біжить, аж застала її в дорозі ніч.

Ведуча: бачить вона хатку, заходить туди та й каже (лагідненько):

Лисичка: Добрий вечір, люди добрі!

Господарі (весело): Доброго здоров’ячка!

(Господиня колише дитя і заспівує колискову).

Лисичка: Пустіть переночувати! (Жалібно)

Господарі: Не можна, Лисичко-сестричко: у нас хатка маленька, ні буде лягти.

Лисичка: Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся і переночую.

Господарі: Ну, добре, ночуй. (пожалівши її).

Лисичка: А де я свою качечку подіну?

Господарі: Пусти її в хлів між гуси (показують).

Ведуча: От вона так і зробила. А асам вночі нишком устала, качечку з’їла і пір’ячко загребла. Другого дня встала ранесенько, вмилася білесенько, хазяїнові на добридень дала.

Лисичка (лицемірно): А де ж моя качечка?

Ведуча: Глянув хазяїн у хлів – нема. Каже їй хазяїн:

Господар: Мабуть, гусей випускали, та й випустили і її.

Ведуча: А Лисичка плаче (так жалібно).

Лисичка: Тільки добра було що качечка, та й ту забрано. Віддай мені, хазяїне, за качечку гусочку.

Господарі: Нема що робити – треба давати.

Ведуча: Взяла вона гусочку в мішок та й пішла. Іде, та й

Похожие работы